КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

КІНОІНДУСТРІЯ
Деякі аспекти очима практиків
Кіно — це мистецтво, яке є водночас і виробництвом.
Кінематограф як система створення і показу
фільмів, почав розроблятися ще братами
Люм’єр, не випадково, саме з першого комерційного
кіносеансу, що, як відомо, відбувся 28 грудня
1895 року в «Гран-кафе» на Бульварі Капуцинів,
розпочинається офіційна історія кіно.
Сьогодні все більш впевнено та послідовно входить
в обіг термін кіноіндустрія, що передбачає
розгляд кіно як галузі виготовлення фільмів за відповідним
виробничим циклом, до якого залучені
значні кошти, виробничі сили, підприємства. В координатах
індустріального виробництва фільм
сприймається як «продукт» або товар, підкреслюючи
символічну двоєдність визначення кінотвору, що
окрім певної мистецької вартості має ще й собівартість.
Як писав російський класик: «не продается
вдохновенье, но можно рукопись продать», з кінофільмом
ситуація радикальна: його продавати необхідно,
повертаючи з прокату гроші для продовження
виробничого циклу — такий закон функціонування
кіногалузі в ринкових умовах. Тому кінематограф
як промисловість передбачає певні організації,
що відають питаннями виробництва, просування,
показу фільмів. Недостатня розвиненість кожної
з названих ланок загрожує розривом виробничого
циклу. З іншого боку розподіл праці передбачає все
більш вузьку спеціалізацію. Сучасний глосарій кіногалузі
поповнився такими модними словами, як продюсер,
менеджер, дистриб’ютор, прокатник, покажчик,
промоутер та багатьма іншими.
219