КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кінематограф незалежної України
(1995, Сергій Омель чук). Національний міф, покладений в основу подібних
козацьких апологій, є романтизованим міфом Козаччини XVII — початку
XVIII ст. Відтак, прорадянська міфологізація свідомості поступилась місцем
іншій. Навіть простий перелік назв стрічок є дуже показовим. Він змушує
замислитись про основні детермінанти неоміфологічної матриці.
Стереотип активного, позитивного і до того ж національного героя, що
загалом склався у вітчизняних «істернах», отримає несподівану, можливо
не до кінця передбачену автором, іронічну інтерпретацію у фільмі Михайла
Іллєнка «Фучжоу» («Чекаючи вантаж на рейді Фучжоу під пагодою», 1993).
Сільській дурник Орест, потрапивши до Америки у пошуках коханої «доньки
рибалки», стає надто балакучим та активним (візуалізуючи метафору
«свободи слова», а також інших західних можливостей). Втім, набуваючи
активності, Орест водночас фатально втрачає риси українськості.
Такими були перші кроки моделювання національно орієнтованого
образу світу: творення іміджу українця в очах світу і навпаки — транскрипції
оновленого світу у свідомості нації.
Кожен народ, безумовно, має право на власні міфи. Насторожувало
лише відверте бажання кіноміфотворців «відповідати ситуації», нехай навіть
за рахунок якості творів. Свідома настанова режисерів на підкреслену домінанту
національного, як помічає дослідник механізмів впливу екранних
Кадри з фільму Сергія Омельчука
«Козаки йдуть» (1991)
65