КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Ірина Зубавіна
Стосунки в «Настроювачі» базуються на щирому взаємному зацікавленні
учасників махінації з банківським білетом, адже рушійними силами
сюжету стали дві пристрасті — жадоба до грошей та лібідо або ж його віковий
ерзац — бажання любові та відданості (наприклад, молодика «з глибоким
туше»). У фінальному монолозі Анна Сергіївна, така-собі стара дама
з постарілою собачкою, одурена та покинута, не плекає образи, не виношує
жорстоких планів помсти, натомість — робить очевидну спробу зрозуміти
й сприйняти людей такими, які вони є — з усіма їх недолугостями й дивацтвами.
Подібні настрої в творчості Кіри Муратової свідчать про певне її
замирення з дійсністю.
Взагалі режисер ніколи не боялась витягти «скелетів з шафи» людського
позасвідомого, звернутися до дріб’язків буденного життя, понад це —
несподівано перетворити «сміття повсякдену» на вишуканий витвір мистецтва.
В «Настроювачі» також виразно домінують авторські інтонації режисера,
індивідуальний стиль Кіри Муратової «поглинає» будь-які інші стилістичні
прояви. У цій стрічці Муратова блискуче продемонструвала доведені
до довершеності особливості своєї фірмової манери, почерку, в якому
виразно проявляється певний маньєризм, поєднання удаваного «примітивізму»
з вишуканістю чорно-білого зображення.
Від картини до картини змінювалася топографія муратівського кіноствіту.
Режисер обирала місцем дії послідовно: місто, село, цвинтар, звалище,
школу, лікарню, пологовий будинок, суд, буцегарню, цирк, іподром,
хутір і храм, захаращене горище, де мешкають герої і куди їм доводиться
діставатися пожежними сходинками та ще й з чорного ходу. У цьому світі
жінка набуває все більше влади, вміло маніпулюючи чоловіком, підкоряє
його. Втім, і чоловічі персонажі тут постають досить небезпечними і не надто
привабливими.
Наступний фільм Кіри Муратової «Два в одному» (2007) являє неоднозначні
взаємини театру, кіно, живопису, музики та цирку. Два світи — світ
театру та його лаштунків утворюють хронотоп цього диптиху.
Перша новела «Монтувальники» починається несподівано: на початку
робочого дня в театрі прибиральник Вітя Уткін (роль цього «ветерана закулісся»
грає О. Баширов) натикається за на труп актора Борисова, який повісився
на театральній декорації. Кожен з членів трупи по-своєму ставиться
до події, розкриваючи перед обличчям смерті свою природну не загримовану
сутність, і сутність ця виявляється не надто привабливою: смерть актора
викликає навколо буденні прагматичні розмови й вчинки, люди продовжують
свої метушливі стосунки та суєтні справи. Новела, яка розпочалась знаходженням
небіжчика, завершується симетричним актом смерті, абсурдність
152