КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кіноіндустрія: деякі аспекти очима практиків
Кінофонду пройшли п’ять офіційних кінопоказів, на яких демонструвалася
повнометражна картина виробництва Одеської кіностудії «Біля річки» (режисер
Єва Нейман) і колекція короткометражних фільмів із «запасників» міжнародних
кінофестивалів «Молодість» і «Контакт» на DVD-носіях. У програмі
фільмів малого формату: зворушлива комедія «Приблуда» режисера Валерія
Ямбурзького, драма «Таксист» Романа Бондарчука, «Клятва» Марини Вро ди,
«На грані» (режисери Артем Сухарєв і Микита Ратників), художньофілософський
фільм про творчий порив «Проти сонця» (режисер Валентин
Васянович), іронічно-документальний портрет героя, який понад усе в житті
цінує свободу «Вільний Сашко» режисера В’ячеслава Ковальовського, а також
музичний кліп «Катерина» Романа Бондарчука та Олега Скрипки. Слід зазначити,
що до колекції увійшли фільми різних видів і жанрів, створені переважно
молодими майстрами екранних мистецтв.
У фокусі пильної уваги потенційних покупців з різних країн опинилася
картина Єви Нейман «Біля річки» — фільм, що вже побував на Роттердамському
і Московському міжнародних кінофестивалях. Героїні — дві немолоді жінки
так давно живуть пліч-о-пліч, що час практично нівелював вікову різницю
на їх обличчях. Між 90-річною матір’ю (актриса Марина Поліцеймако) і її
60-річною дочкою Машею (цю роль зіграла Ніна Русланова) встановилися
певні відносини, в яких вже важко розібрати, яка з жінок старша і більше
стомлена життям. Немолоді пані відправляються на річку, де пройшла їх
молодість, де «завжди весело» і повітря надзвичайно свіже. Річка в цій
не зви чайній подорожі набуває значущість метафори, апелюючи до образу
міфологічної Лети. Стилістично картина часом відчутно асоціюється з почерком
відомого кінорежисера Кири Муратової, але використовуючи знахідки
майстра як своєрідний камертон, Єва Нейман знайшла власну щемливу ноту,
наповнивши атмосферу картини прозорим смутком, печаллю про невблаганну
швидкоплинність буття. Універсальні теми — те, що отримало назву «глокал»
(тематичне поле, що поєднує глобальне з локальним) — надійна перепустка
до універсального кінематографічного простору. Достатньо згадати
феномен картини Андрія Звягінцева «Повернення».
В індустріальному боксі України можна було побачити постери, плакати,
афіші, буклети, прес-релізи, іншу рекламну продукцію та промоматеріали.
На території українського бокс-офісу зав’язались партнерські контакти,
відбулося чимало конструктивних ділових зустрічей, зокрема з Президентом
1-го Національного телеканалу України Віталієм Докаленко, з головою
правління ЗАТ «Одеська кіностудія» Олександром Ткаченко (він же прокатник
в Україні — компанія «Синергія»), з Генеральним директором
Національної кіностудії імені О. Довженка Ігорем Стопчанським, незалеж-
221