КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Ірина Зубавіна
та вівчарку на прізвисько Рекс. Саме Рекс (собака) і оповідає цю новорічну
казочку. Відтак наважимось запідозрити автора (кінознавця за освітою)
у спробі експерименту щодо зменшення рівня дратівливості задовгих текстів,
що звучать переважно як «внутрішній монолог»… тварини.
І ще один фільм-експеримент — «Буває…» Вероніки Шкробтак (Інсти тут
кіно і телебачення КНУКіМ). Герою фільму набридло одноманітне життя без
емоцій, наскучила самотність. Намалювавши олівцем основні риси мачо на своєму
безвусому обличчі, він катапультувався прямо в робочому кріслі зі свого
офісного чорно-білого світу в різнобарвність природи. Відразу ж зустрів там
прекрасну балерину з баночкою маринованих огірків. Зворушлива історія взаємного
захоплення між Ним і Нею будується на тлі повернення довіри до титрованого
тексту. Воно й зрозуміло: короткометражний формат не передбачає
перевантажень громіздкими сентенціями. До того слід додати незграбність
звучання діалогів у вустах непрофесійних виконавців. Зародження романтичного
кохання відбувається під оригінальну музику, а прикрашає ці «спогади
про майбутнє» пишне цвітіння магнолій, відзнятих у ботанічному саду. Вочевидь
кохання перевертає життя шкереберть, бо в фіналі дощ падає вгору — такий
він, наш божевільний світ! Буває… Цікаво, що абсурдистські інтенції картини
майже не шокують, оскільки абсурд практично перетворився на норму нашого
буття (зокрема дисонансний образ дівчини в балетній пачці та з огірком на виделці
давно легітимізовано кітчовою постаттю Вірки Сердючки).
До числа робіт, створених у річищі традиції, варто віднести більшість
фільмів-портретів, представлених у панорамі. «Пісні серця» Юлії Лазаревської
— один з десяти фільмів телепроекту, що репрезентує відомі пісні
України. Цього разу оповідь сконцентровано навколо пісні «На долині
туман» (музика Бориса Буєвського, вірші Василя Діденка). Про народження
популярного твору та долю його авторів розповідають перший виконавець
Микола Кондратюк, відомий філософ Сергій Кримський, музикознавець
Михайло Степаненко та ін. Ностальгічні кадри новорічної передачі «На вогник»
1964 року, фотографії різних років сполучаються з фрагментами аматорського
фільму, зафільмованого Спілкою композиторів України на хвилі
захоплення зйомками 8-мм камерою (у цьому замішаному на буфонаді видовищі
під назвою «Соната-фантазія» йшлося про шкідливість алкоголю, а в
головній ролі знявся Борис Буєвський) — поєднання в дивний спосіб передає
атмосферу «контексту», з якого вийшли і поет Василь Діденко, чиє життя
закінчилося трагічно, і Борис Буєвський — мало знаний, мало досліджений
автор 10 симфоній, численних камерних музичних творів, музики для 80 кінофільмів,
який зараз живе і працює в Бельгії, в Брюсселі. На Батьківщині широке
коло слухачів пам’ятають його переважно по пісні «На долині туман».
196