Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Метод соціалістичного реалізму…В Парижі до школи М. Бойчука належали М. Касперович, С. Сегно,С. Бодуен де Куртене, С. Налепінська, Є. Бачинський, Х. Шрамм,Й. Пеленський, Я. Леваковська, О. Шагінян. Їхні дороги у подальшому, колиУчитель покидає Париж, здебільшого розійшлися, проте кожен з нихдо кінця своєї творчої діяльності перебував під потужним впливом йогоенергетичної аури та новітніх ідей.У вересні 1910 р., після короткочасної подорожі з Парижа в Італію,М. Бойчук знову повертається до Львова, де розташовується у Науковомутоваристві ім. Т. Шевченка, у майстерні знаменитого І. Труша, звільненійз нагоди спорудження останнім власного будинку [52, с. 19]. У Львові продовжуєтьсяактивна і наполеглива праця. Проте характерно, що тут йомуне вдається сформувати потужної творчої групи однодумців, як у Парижі.Новаторські ідеї М. Бойчука у Львові дуже добре сприймаються, але не виокремлюютьяособливо. Бачення мистецьких проблем М. Бойчуком спорідненез творчими думками, виразниками яких були такі відомі постаті, якО. Кульчицька, І. Труш, О. Наваківський, А. Манастирський, О. Куриласта ін. В сенсі потужного подальшого впливу вирізняється хіба що знайомствоз Ярославою Стефановичівною (згодом Музикою) і Миколою Федюком.Зустрічі з М. Бойчуком стали значною мірою вирішальними для подальшогоформування творчої долі згаданих художників. Можемо також стверджуватипро вплив (хоч і не безпосередній) М. Бойчука на відомого у Львовівипускника Краківської академії, «неовізантиста» Михайла Осінчука, якомуНаукове товариство ім. Т. Шевченка передало майстерню після виїздуУчителя в Київ [52, с. 14].Восени 1917 р. в житті М. Бойчука настає докорінний перелом — йогообирають професором новоствореної Української академії мистецтв у Києвіі запрошують очолити майстерню монументального мистецтва. Факт заснуванняунікального навчального закладу в Києві в історичному зрізі усьогоХХ ст. важко переоцінити. Він насамперед підкреслював загальновизнанийєвропейський рівень тогочасного українського мистецтва. Прикметнимможна вважати той факт, що Українська академія принципово відрізняласявід єдиної в тодішній Російській імперії та однієї з найконсервативнішиху Європі — Петербурзької академії мистецтв. «У новоствореній Українськійакадемії мистецтв (пізніше — Київський художній інститут) МихайлоБойчук очолив монументальну майстерню. Викладацька діяльність поєдну-113