Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченкоідеології, і насамперед з українським буржуазним націоналізмом, йогоагентурою в українському образотворчому мистецтві — контрреволюційним“бойчукізмом”, з формалізмом, натуралізмом та іншими занепадницькимибуржуазними течіями.“Правда” на своїх сторінках викрила антипатріотичну групу театральнихкритиків, носіїв “ідей” буржуазного космополітизму в театральній критиціі театрознавстві. “Правда” справедливо вказала також на те, що середкритиків і мистецтвознавців у галузі образотворчого мистецтва є люди,подібні до юзовських і гурвичів. Ці давні вороги радянського реалістичногомистецтва і жалюгідні раби буржуазної ідеології протягом довгого часусистематично нападають на радянських художників-реалістів, дискредитуютьі паплюжать радянське мистецтво, пропагують наскрізь прогнилі, шкідливіідеї безрідного космополітизму, формалізму, натуралізму.Одним із цих людей є І. Врона. Його довголітня ворожа радянськомумистецтву “діяльність” в галузі художньої критики і мистецтвознавства,а також і в галузі художнього виховання молоді завдала великої шкоди розвитковіукраїнського радянського образотворчого мистецтва» [260].Стосовно українського образотворчого мистецтва 1930-х рр. можнаконстатувати, що воно було під пильним наглядом не лише місцевого, алеі московського мистецтвознавства. Критики українськими фахівцями російськогомистецтва за згадувані роки не зустрічаємо, проте повчань московськимиметрами українських митців — достатньо.Провідний радянський художник С. Герасимов писав у передовій статті:«Засвоюючи та розвиваючи на новій соціальній основі високі традиціїросійської та світової реалістичної класики, традиції українського реалістичногомистецтва, що походять від Т. Г. Шевченка, сучасні українськіхудожники створили у повоєнний період ряд творів, які звучать свіжота переконливо, які близькі до всіх шарів радянського глядача.Це стало можливим завдяки тому, що українське радянське образотворчемистецтво під керівництвом мудрої політичної партії Леніна —Сталіна росло і міцніло в боротьбі із будь-якими проявами буржуазної ідеології,та в першу чергу із спробами українських буржуазних націоналістіввідірвати українське мистецтво від найпрогресивнішої, яка постійно оплодотворюємистецтво братських народів, культури великого російськогонароду» [92].96