Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій РоготченкоАсоціація революційного мистецтва України (АРМУ) була заснованана організаційних зборах у Києві 25 серпня 1925 р. і вже до кінця рокуофіційного затвердила статуту, який підписали: І. І. Врона, В. Є. Татлін,Є. Я. Сагайдачний, Б. М. Кратко, А. І. Таран, М. Л. Бойчук, В. Т. Седляр,В. Г. Меллер, П. Д. Горбенко. Досі існує думка, що «деякий час Асоціаціямала формальні підстави вважати себе єдиною організацією, яка відстоювалаінтереси українських художників». Насправді достатньо жорстка якдля мистецьких кіл ворожнеча призвела до конкурентного зростання обохнайбільших мистецьких угруповань. Провідні сили тодішньої українськоїобразотворчості все ж розділилися у симпатіях між АРМУ і АХЧУ. В першомупункті статуту АРМУ так визначала свою мету і творчі принципи:«Об’єднати навколо себе всі активні художньо-революційні сили, що стоятьна ґрунті марксистсько-матеріалістичного світогляду й стремлятьдо творення в переходову добу, в умовах радянської дійсності, мистецтвав формах, відповідних до класової ідеології пролетаріату. В фаховій роботіАРМУ звертає особливу увагу на форму й професійну якість, що обумовлюємистецький твір» [441, арк. 20]. АРМУ із самого початку формуваласьяк сила, яка мала протистояти проникненню АХРР в Україну, боротисяпроти усіх, хто її тут підтримує. У січні 1926 р. керівництво АРМУсклало «Меморандум» на ім’я наркома освіти О. Я. Шумського, під якимпоставили свої підписи 44 відомих тоді діячі української культури, середних: Л. Курбас, М. Біляшівський, Ф. Ернст, І. Врона, В. Василько,М. Семенко, С. Бондарчук, О. Довженко, В. Пальмов, А. Середа, М. Бойчук,Б. Кратко, М. Жук, В. Татлін, М. Бурачек та інші [23, с. 155–163]. Крімперерахованих у цитаті імен слід додати прізвища активістів руху —О. Богомазова, К. Гвоздика, В. Касіяна, В. Меллера, І. Падалку,С. Прохорова, В. Єрмилова, О. Хвостенко-Хвостова. Насправді організаціябула напрочуд потужною. Різні джерела згадують про різну кількістьчленів організації. Однак можна з упевненістю сказати, що членів булоне менше 1760 осіб. Національна складова провідних документів об’єднанняі бажання само ідентифікації у тодішньому світовому мистецькому соціуміпривернула увагу творчої молоді. З’явилися філії практично в усіх розвиненихмистецьких центрах — Києві, Харкові, Дніпропетровську, Умані,Одесі. «Меморандум» — головний тодішній документ «пройнятий щироюстурбованістю незадовільним станом образотворчого мистецтва і розвит-48