Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Соціально-політичне тло і художнє життя…Брежнєв, тільки «персональна» участь яких в суспільній свідомості могладопомогти будувати залізниці, піднімати цілинні землі, збирати врожаї,видобувати корисні копалини) [318, с. 149].Загальновідомі факти вітчизняної історії у новій редакції, можливійпісля оприлюднення суворо засекречених архівних документів, набуваютьпринципово іншого звучання, особливо у плані психологічної оцінки інтелектуалау тодішньому соціумі. Роль держави у формуванні світогляду і їївпливу на утримання у покорі творчої інтелігенції набуває небачених ранішерис. «Більше того, вжиті Сталіним заходи під час прийняття 1 п’ятирічногоплану 1928 року, коли він мав майже повний контроль над партією, доводять,що перетворення класів на маси і, відповідно, викорінення будь-якоїгрупової солідарності є умовою sine qua non для тоталітарного панування»[8, с. 312]. 2002 р. український читач зміг врешті ознайомитися в українськомуперекладі з однією з найбільш ґрунтовних праць, що досліджує феноментоталітаризму. Це книга Ханни Арендт (1906–1975) «Джерела тоталітаризму»[8]. Авторка вважається чи не першим вченим-дослідником світовогототалітаризму. Ханна Арендт послідовно зіставляє дві форми тоталітаризму— націонал-соціалістську та інтернаціонал-більшовицьку. «Поєднуючитеоретико-структурний підхід з історико-генетичним, — пише у післямовідо видання Леонід Фінберг, — Х. Арендт ґрунтовно розглядає головні джерелатоталітаризму — антисемітизм, що пройшов численні стадії розвитку,та імперіалізм, який витворив інший специфічний феномен ХХ ст. — натовп»[379, с. 8]. З цим авторським баченням проблеми, на наш погляд, можнапогодитися лише як з однією з можливих версій, бо, наприклад, 1930-ті рр.в Україні були відносно спокійними в питаннях антисемітизму, а під часзовсім не імперіалістичного, а радянського терору, під час розкуркулювання,колективізації і голодомору «натовпом» стало саме корінне населенняреспубліки. Жорстокий спалах антисемітизму — космополітизму 1947–1949 рр. і наступний — 1953–1956 рр., під жорна якого, крім єврейськогонаселення, потрапили й інші нації [438], став скоріше наслідком тоталітарноїсистеми, а не її причиною.Практично усі сучасні дослідники, характеризуючи 1930-ті рр.,пов’язують тоталітарні країни і тоталітарні системи у єдине ціле щодо метиі методів досягнення мети. Відома пророча фраза Гітлера (1935 р.), коли,маючи на увазі будівництво, що розгорнулось у Третьому рейху, він про-69