Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченконість у побудові форми, лаконічна передача фактури. Пейзажні, інтер’єрні,архітектурні мотиви, а також внутрішня характеристика персонажівв малюнках О. Довгаля відрізняється гострою окресленістю форми, цільністюархітектоніки задуму.Серед найкращих творців оформлення видань М. Гоголя, І. Котляревського,І. Франка, В. Шекспіра, І. Кочерги, М. Салтикова-Щедрі на 1947 р.художник створює оформлення до видання «Ярослав Мудрий», І. Кочерги(1947), де ще вочевидь прагнення до деталізації, розповідності, однак і відчутнепрагнення до нових виразних форм книжкової ілюстрації. Створенев ілюстраціях до історичних сюжетів тло не домінувало в композиційномурішенні. Різноманітність авторських художніх формальних прийомів відбиласяі в фронтисписі до видання «Ярослав Мудрий», де мотиви давньоруськоїрукописної книги подані у масштабному зіставленні. В роботі над ілюстраціямихудожник застосував техніку розмивки туші, що достатньоблизько імітувало враження фрески.Багатофігурність і багатоплановість композиції в кожному з графічнихаркушів О. Довгаля 1950-х рр. будувалися на тонкому підборі масштабіві деталей, а також у тональних співвідношеннях та багатими світлотіньовимипереходами. Особливо ці якості позначилися в роботі над романомП. Козланюка «Юрко Крук» (1952), оповіданнями Марка Вовчка (1954),романом Ю. Яновського «Мир» (1956), повістю С. Тудора «День отця Сойки»(1956), збіркою творів Лу Сіня (1958).Форзаци, ілюстрації, титульні сторінки та кінцівки в багатьох роботахО. Довгаля утворювали єдине ціле, органічно були поєднані єдиним образнимзадумом. В книжкових роботах митця «чимало кінцівок можна назватиобразотворчими афоризмами» 45 . Однією з останніх робіт О. Довгаля сталапраця над значним за обсягом і широтою створених образів циклом ілюстраційдо «Енеїди» І. Котляревського, яка була розпочата в кінці 1950-х рр(вийшла друком 1961 р., Харків, Обласне книжкове видавництво). «Довгальсприйняв “Енеїду” як народну поему, що розповідає про земні справи.У цьому плані він і трактує її, починаючи з титульної сторінки, де хитроокийлірник немовби починає розповідь, і кінчаючи оглядом у вигляді тину…» 46До усіх шести частин поеми О. Довгаль створив сімдесят малюнків,художник прагнув вирішити проблему адекватного розвитку сюжетної діїзасобами ілюстрацій. Найбільш значущими і характерними в роботі над280