Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченкоотримав політичний плакат. Ця галузь повністю перейшла на рейки тоталітарноїідеологічної системи. Характерним стало використання в ній цитатз промов Й. Сталіна. Образ вождя і політичні гасла поширилися такожв станковій та книжковій графіці. Деформуючі зміни у цих видах творчостівідбулися у представників школи М. Бойчука.Як і переважну більшість української інтелігенції з визначенням «ворогнароду», практично до перебудови писати мистецтвознавчі розвідки булоспочатку заборонено, а пізніше «небажано». У липні 1937 р. було страченоМ. Бойчука з найталановитішими його учнями Іваном Падалкою та ВасилемСедляром, кілька місяців потому, у грудні 1937 — го не стало талановитоїучениці — дружини і вірного друга майстра — Софії Налепінської-Бойчук,яка витримала нелюдські тортури сталінських допитів, але не зрадила їдеїі не підписала запропонованих слідчими документів каяття. Офіційнерадянське мистецтвознавство протягом довгих років робило усе можливе,щоби викреслити ім’я Михайла Бойчука з історії українського мистецтва.Насправді: «…Михайло Бойчук намагався виховати у своїх учнях почуттяусвідомлення великого призначення бути художником, прищепити їм розуміннявисоких завдань мистецтва», — напише у ґрунтовній праці про свогобатька-бойчукіста відомий львівський мистецтвознавець Я. Кравченко 4 *.Разом з тим серед усього доробку бойчукістів саме графічна творчість зберегласянайкраще. Саме графічні листи експонувалися ще за життя бойчукістівна різних виставках, включно і закордонних. Графічні роботиМ. Бойчука та його учнів, як і їх монументальні твори практично завждиспиралися на національне мистецтво, першоджерело якого митець ототожнювавз візантизмом, ідучи таким чином шляхом синтезу мистецтва.Національні здобутки художники кола Бойчука намагався поєднати із світовими,що й відривало українську культуру від тоталітарної московськоїі споріднювало її з найрозвиненішими країнами нового і старого світу.Твори бойчукістів сягали рівня Ж. Брака, А. Дерена, А. Матісса, Д. Рівери,П. Пікассо, В. Фаворського, О. Дейнеки, інших відомих світових митців.Графічне мистецтво бойчукістів було у центрі уваги мистецтвознавців дово-* Про Михайла Бойчука та його школу було написано сотні неправдивих матеріаліву радянській пресі. Лише протягом останнього десятиліття почали відкриватисясправжні сторінки власної історії.254