Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченкозміню вали бачення і розуміння архітектури як носія політичного замовленнята механізму утвердження комуністичної влади в СРСР і УРСР. Це ґрунтовніпраці О. Степанова, Г. Іванова, Н. Нечаєва «Архітектура і психологія»(1993) [19, 180], А. Габричевського «Теорія та історія архітектури» (1993)[20, 51], О. Пучкова «Сумніви щодо архітектурного стилю» (1996) [21,36–52], О. Буряка, І. Крейзера «Між конструктивізмом та Ар Деко (Методта стиль в архітектурі Харкова 1920–1930-х рр.» (2000) [22,100–103],С. Іванова «Архітектура в культуротворчості тоталітаризму. Філософськоестетичнийаналіз» (2001) [23, 167]. Безумовно, найбільшою працею останніхроків є «Історія ук раїнської архітектури» (2003) за редакцією В. Тимофієнка.Розділ «Архітектура 30–50-х рр. XX століття» досліджено патріархомукраїнського архітектурного мистецтвознавства С. Кілессо [24, 471].Дане дослідження пропонує аналіз маловідомих раніше у вітчизняномумистецтвознавстві фактів розвитку забудови Харкова з точки зору сприйняттяархітектурних ансамблів як постмодерністського дискурсу та пошуківфілософії, що об’єднує соціокультурні чинники з реальним життямпромис лової столиці. Адже «органічне минуле» ми замінюємо на каталогісторичних форм [25, 75]. Слід пам’ятати, що архі тектура була і залишаєтьсямистецтвом репрезентації, а то пографія буття дістає своє обгрунтуваннясаме через архітектурний образ. Таке сприйняття архітектури розширюєсфери інтерпретації архітектурних відносин з мистецьким, філософським,політичним та декоративно-ужитковим сприй няттям образу та функції.Отже, для правильного розуміння проблем в забудові архітектурногосередовища 1930-х рр. новонародженої столиці, вже давно існуючої на картісвіту України, проаналізуємо будівництво під кутом зору сьогод нішньогомистецтвознавчого бачення та мислення.До середини 1930-х рр. архітектура Харкова розвивалась як продовженняархітектури 1920-х. Вона вирішувала завдання, які постали переднею ще на початку 1920-х рр., коли Харків став столицею УРСР. Усі цізавдання зводились до одного — пе ретворити звичайне губернськеторговельно-промислове місто, яким був Харків до 1917 р., на сучасне європейське— індуст ріальний, науковий, культурний та адміністративний центрУРСР.Вирішення цього основного завдання за допомогою архі тектурита будівництва вимагало:474