Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченкохудожником-оформлювачем, провідного тодішнього мистецького часопису«Нова Генерація» долучався до виховної місії.Як новостворення ОСМУ вперше виступила на ювілейній Всеукраїнськійвиставці 1927 р. Згодом були виставки «Мистецтво народів СРСР» (Москва,1928), друга і третя Всеукраїнські художні виставки. СамоліквідувалосяОСМУ 1932 року.1928 р. з’явилася нова абревіатура ОММУ. Це було Об’єднання мистецькоїмолоді України. До нього переважною більшістю увійшли студентиі випускники Київського художнього інституту — мистецтвознавецьС. Раєвський, молоді художники О. Пащенко, С. Григор’єв, М. Попенко-Коханий, скульптор Г. Пивоваров заснували ОММУ — Об’єднання мистецькоїмолоді України, «яке активно включилося в боротьбу за реалістичнийнапрям розвитку українського радянського мистецтва» [265, с. 169].Юнацький запал молодих митців пропонував братання з усією творчоюмолоддю республік СРСР, боротьбу за пролетарське мистецтво протичужої ідеології та формалізму. У боротьбі з ворогами уммовці пропонувалиоб’єднання з молодими літераторами та театралами.Протягом двох років, починаючи з 1929, існувало мало чисельнеоб’єднання (УМО). Можна сказати, що це була київська філія АХЧУ. Доскладу УМО входили переважно художники старшого покоління — Ф. Кричевський,К. Трохименко, І. Їжакевич, М. Козик, Ф. Коновалюк, В. Коровчинський,Г. Світлицький, О. Сиротенко, Т. Тимощук, І. Хворо стецький,І. Шульга, М. Прахов. Під популярним в ті часи гаслом «Мистецтво —в маси!» УМО організувало в рік свого заснування пересувну художнювиставку в Ромнах на Полтавщині, на якій експонувалося близько 150 робіт22 художників [173]. Об’єднання припинило діяльність в 1931.Численні згадані мистецькі об’єднання «кількість яких множилася,переставали бути надійним засобом згуртування художніх сил. В мистецькомужитті почали перемагати тенденції гурткової замкненості: інтереси своєїорганізації часом заступали загальні інтереси розвитку мистецтва. В такийчас Народний комісаріат освіти України намагається перешкодити вільномузростанню об’єднань та мистецьких групувань. Він висуває ідею об’єднанняусіх існуючих угруповань» [342, с. 55–85]. Була зроблена спроба з’ясуватипринципові розходження між двома найчисельнішими об’єднаннями. Однакні АРМУ, а ні АХЧУ сформулювати їх чітко не змогли.52