Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ГрафікаГрафіка радянської України десяти довоєннихроків, періоду Великої вітчизняної війни 1941–1945 рр., а також п’ятнадцяти років після перемогинад фашизмом у розвитку мистецьких процесівдержави була і залишається найбільш трагічноюі ще досі не дослідженою з точки зорусоціальних, політичних, економічних і моральнихчинників, які впливали, а подекуди, формувалимагістральні лінії розвитку мистецтва. Об’єднанняу часовий простір трьох десятиліть між 1930 р.і 1950 р. є цілком умовне з точки зору вивченняперіоду. Мистецькі процеси між 1929 — рокомсвяткування п’ятидесятиліття Голови державиЙ. Сталіна, початком культу його особи, масовихрепресій, а в Україні фактичним знищенням переважноїбільшості національної інтелігенції, голодом,голодомором, колективізацією, індустріалізацією— і червнем 1941 р. — початком війни,докорінно відрізняються від художніх процесівперіоду воєнного лихоліття. Як не парадоксально,процес руйнації митця у довоєнний період,що перш за все був зумовлений політичним тискомі страхом фізичного знищення, для воєнногографічного мистецтва (плакат, олівцевий малюнок),відіграє зворотну роль. Митець, що не потрапиву окупацію, а особливо військовий художник,набуває вже зовсім іншого статусу. Графічнемистецтво збагачується рисами соціальної зна-247