Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченконою тематикою, багато з них будується на основі рослинної тематики, гончарнихрозписів, вводить у світ цього різновиду графічної мініатюри різноманітніемблеми, символи, портрети, краєвиди, історичні атрибути та сюжети.«Трапляється, що в предмети народних виробів Гебус-Баранецька вводитьяк декоративний елемент — зокрема в композиції, побудованій на іншихмотивах, — екслібриси Н. Свєнціцького, А. Гурянської, Л. Гумецької,І. Лежогубської, Я. Чайки, М. Батога, де основними компонентами є книги.Іноді книжкові знаки компонуються на фрагментах орнаментальних чисюжетних розписів тієї ж народної кераміки, святкових писанок, екслібрисиА. Давидович — рослинний орнамент з птахом, взятий з розпису керамічноговиробу, Юрія Лащука — фрагмент з розпису тарілки, Лесі Вітрук —розписи куманця і глечика…» 57Формування творчих рис і мистецької особистості західноукраїнськогографіка Л. Левицького відбувалося у 1930-і рр. під значним впливом традицій,що склалися у Краківській Академії мистецтв. У стінах цього закладуйого учителями були Я. Войнеровський, В. Яроцький, С. Сіхульський. Підчас навчання в Академії він створив серію карикатур-репортажів «Боротьбаробітників з поліцією в Кракові», «На фабриці», «Страйк», «Тюрма», інші,— це зумовило соціальну спрямованість і публіцистичну загостреність йогографічних творів і в 1940–1950-і рр. Тематика графіки Л. Левицького цієїдоби переважно присвячена минулому Західної України: життя та працяселян і робітників, побут. В роботах здебільшого відтворені епізоди, свідкомяких був художник. Назви циклів носять саме такий автобіографічнийхарактер: «З оповідань мого батька» (1946–1947), «З моїх спогадів» (1947),а роки перебування у лавах Червоної Армії відображені в циклах «Солдатськабувальщина» (1948), «Нескорена земля» (1948).Початок 1950-х знаменний тим, що Л. Левицький прилучається до роботинад книжковими ілюстраціями. 1950 р. з’являються малюнки до оповіданьІ. Франка і до роману С. Гудола «День отця Сойки», а згодом до романуП. Козленюка «Юрко Крук» (1952), роману І. Ольбрахта «МиколаШугай-розбійник» (1952), поеми О. Гавриленка «Львів» (1953). Мова графічнихробіт і побудова загальної композиції у Л. Левицького в цю добубули перш за все скеровані на якомога більш стислу і конкретну характеристикуперсонажів та подачею найбільш значущих ознак дії сюжету малюнка.Художник досягає реальності у розкритті теми та ідеї ілюстрованого твору292