Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченкоархітектури та термінові пошуки нових стилів та напрямків, які б відповідаливимогам методу соціалістичного реалізму [28, 274–282].Для проведення наукових досліджень з проблем розвитку радянськоїархітектури та відпрацювання загальних положень творчої спрямованостідіяльності архітекторів у Москві 1934 р. була створена Академія архітектуриСРСР. Аналогічні ака демії створювалися також і в інших столицях союзнихрес публік. У цей час починає видаватися спеціальний журнал«Архітектура СРСР». Проведені в 1934 р. Всеукраїнський та Всесоюзнийз’їзди архітекторів підтримали метод соціалістич ного реалізму, згідноз яким одночасно із вирішенням по ставлених партією соціальних та економічнихзавдань, творчі пошуки повинні базуватися на традиціях класичноїархітек тури та, в першу чергу, на традиціях російського класициз му початкуXIX ст. Архітектура конструктивного фун кціоналізму, яка панувалав країнах Заходу, була різко розкритикована і характеризувалась як формалістична,чужа радянському народові. Зразками, на які слід було орієнтуватися всім архітекторам СРСР, і Харкова в тому числі, стали новобудовиМоскви: житловий будинок на вулиці Моховій (зараз Манежна площа, архітекторІ. В. Жолтовський, 1934 р.), Будинок Ради праці та оборони (пізнішеБудинок Ради Міністрів СРСР, архітектор А. Я. Лангман, 1932–1936 рр.),го тель «Москва» (архітектор О. В. Щусев, 1935 р.), будівлі ка налу ім. Москви,станції 1-ї та 2-ї гілки Московського метро політену (1934–1938 рр.), а такожконкурсні проекти Палацу Рад у Москві (1931–1939 рр.).На початку 1930-х рр. практика архітектурного проектуван ня, як і всясистема проектно-кошторисної справи, повністю перейшла до відомствадержавних проектних організацій. У 1930 р. в Харкові був створенийВсеукраїнський проектний інститут Гипроград УРСР, який мав розроблятипроекти планування та реконструювання міст України, а також дер жавніпроектні інститути: Громадянпроект, Промбудпроект, Легпромпроект,Діпросталь, Діпромаш, Діпрококс, Діпрошахт, Теплоелектропроект.Право займатися архітектурним проектуванням у формі приватногопідприємництва зберігалося за двома персональ ними творчими майстернямипатріархів харківської архітек тури: академіка архітектури професораО. М. Бекетова та про фесора А. Г. Молокіна. Доволі часто сьогодні можнапочути чи прочитати [29, 23], що знищення об’єднань і організація єди нихспілок (архітекторів, художників, композиторів, пись менників) зумовили480