Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Українське радянське мистецтво 1930–1950-х рр.у Полтаві (1940), який згодом назвуть «сухуватим» [279, с. 62]. Нещасливадоля талановитого майстра Л. Блох закінчиться далеко від батьківщини.Л. Блох житиме під час евакуації в Казахстані і навіть зуміє зробити декількатворчих робіт. Показовою буде остання «Казашка-медсестра» (1942), демайстриня, розуміючи свою долю, позбудеться страху перед худрадоюі виконає твір у своїй манері юних років як гідна роденівська учениця.Скульптура буде повністю позбавлена натуралістичних рис, притаманнихпереважній більшості творів доби, і нагадуватиме розкуту творчість обдарованоїхудожниці часів щасливої сецесії.* * *Практично повністю перейде на рятівну радянську тематикуІ. Матвієнко. У другій половині 1930-х рр. вона розробить чимало рельєфівдля Дніпропетровська і Харкова. В 1935 р. І. Матвієнко виконає для головпоштамтум. Сталіно (нині Донецьк) шість барельєфів — «Дирижабль»,«Дніпрогес», «26 комісарів», «Авіазв’язок», «Табір Шмідта». Для фонтанав цьому ж місті скульпторка робить декоративну постать, а для парку відпочинку— 2,5-метрову постать шахтаря. З найбільш вдалих робіт тої пори єтриметрова скульптура «Доярка» (1938).Наприкінці 1930-х рр., після закінчення Київського художнього інституту,до скульптурної еліти несподівано потрапляє зовсім юний В. Мухін.Його студентська композиція «Хлопчик-рибалка» (1937) — пропонованийгіпсовий ескіз до міського фонтану в Києві потрапляє в тему. Напівоголенетіло юного атлета повністю відповідає тодішнім партійним установам —створенню образу «сталевої людини». Безумовно талановитий молодийскульптор протягом наступного року блискуче захищає диплом композицією«Й. В. Сталін, К. Є. Ворошилов і С. М. Будьоний на південному фронті.1919 р.» Практична цитата з цієї роботи — твір Г. Петіна «Й. Сталінй К. Ворошилов», що був оприлюднений 1939 –го. Протягом трьох наступнихроків, аж до початку війни В. Мухін у співавторстві з П. Гевекеі А. Гріншпуном виконує зразки для масового тиражування. Серед нихтвори — «М. І. Калінін», «С. М. Кіров», «Л. М. Каганович», барельєф «А. О.Жданов», скульптурна група «К. Є. Ворошилов і О. Я. Пархоменко».Залізний дух і залізне тіло — бажані теми для скульптурних завдань.У прогресивному українському місті Сталіно для парку ім. Горького 1935 р.141