Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Театр 1930–1950-х рр. очима художника і глядачаВ оформленні оперети «Син клоуна» Н. Соболь звертається до буфонадногопоєднання яскравих фарб, якими розписані декоративні площинисценічних конструкцій, що були побудовані на другому плані.Їх радіальна і симетрична композиція повинна була створювати ілюзіюприсутності акторів на цирковій сцені. Н. Соболь приділяв багато увагине тільки моделюванню сценічного одягу, але й виразності гриму. Художник«створює виразні грими, завдяки яким ескізи костюмів сприймаються якпартнери персонажів. Значне місце в них посідають жест, поза. В ескізахкостюмів, як свідчить художник, він намагався урахувати особливості виконавця»[53, с. 6].У Київському театрі оперети художник Й. Юцевич у період 1940–1950-х рр. створив свої найбільш значні роботи у галузі сценографії. (Зпочатку 1960-х рр. він розпочав активно працювати у жанрі кінодекораційногомистецтва. 1961 р. став художником-постановником нині широковідомогокінофільму «За двома зайцями», Кіностудія ім. О. Довженка.)Творче зростання Й. Юцевича як сценографа, опанування ним сучаснихпринципів образотворчої режисури сталося протягом десяти роківроботи у Київському театрі оперети в тісній співпраці з режисеромІ. Земгано (старший брат художника, справжнє прізвище Ігор ФедоровичЮцевич). Разом вони здійснили ряд вистав: «Холопка» М. Стрельникова(1949), «Тютюновий капітан» М. Адуєва (1952), «Вогники» Ю. Свиридова(1954), «Червона калина» О. Рябова (1954), «Паризьке життя» Ж. Оффенбаха(1954), «Останній чардаш» І. Кальмана (1957). В таких етапних постановках,як «Холопка», «Червона калина», відбилася висока театральна культураЙ. Юцевича, а в ескізних рішеннях цих вистав — витончена графічнакультура.Принциповою роботою І. Земгано і Й. Юцевича була постановка героїко-романтичноїкомедії «Червона калина» О. Рябова, де в центрі сюжету— пригоди українського козака із загону Богдана Хмельницького, відважногоЯкова Тризни. На сцені Київської оперети відродився жанр національноїмузичної комедії. «Чарівна українська природа, яскраві етнографічнідеталі надали декораційному живопису Й. Юцевича романтичного подиху;його спілі грона червоної калини, що як своєрідний лейтмотив «уквітчували»образне вирішення кожної картини, підкреслили головну героїко-патріотичнутему музкомедії» [14, с. 93].439