Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Архітектурне середовище Харкова 1930-х ррякнайшвидшого впровадження у творчий процес художників методу соціалістичногореалізму та уніфікації його на основі всієї художньої творчості.Успішне здійснення цього завдання було досягнуто завдяки діяльностімолодих творчих спілок України, серед яких Харківська організація займалапровідне місце.Спілка художників України та її обласні організації допомагали партійниморганам в ідеологічному вихованні народу. Спілка художниківзо бов’ язувалась забезпечувати своїх членів творчими майстернями, необхіднимиматеріалами та інструментами, путівками в будинки творчості.Спілка була організатором виставок, організатором закупки робіт художників,розподіляла творчі замовлення. При Спілці працювали спеціальностворені комісії та журі, що вирішували життєво важливі для художниківпитання відбору робіт на виставки та закупки частини експонованихробіт.Насадження принципів соціалістичного реалізму в мистецтві «сприяло»розвитку станкових видів мистецтва. В ці роки Харківськими майстрамиживопису старшого покоління були створені знакові витвори станковогомистецтва доби — картини: «Переможці Врангеля» (1935) та «Веселі доярки»(1937) Ф. Кричевського, «Бій Максима Кривоноса з Єремією Вишневецьким»(1934 р.) та «Перехід Червоної Армії через Сиваш» (1935 р.)М. Самокиша, «Дорога в колгосп» (1937 р.) М. Бурачеком, «ВиступС. Орджонікідзе в робочому клубі» (1937 р.) С. Прохорова, «К. Ворошилову танкістів» (1937 р.) А. Кокеля, «Рибацький колгосп» (1932 р.) І. Шульги,серія пейзажів, створених М. Козіком. Парадокс ситуації заключаєтьсяв тому, що з точки зору мистецтвознавчого аналізу, практично усі вищенаведенітвори є прикладом надзвичайно великої майстерності. Від імпресіоністичної«Дороги в колгосп» М. Бурачека, де крім назви, ніщо не підтверджуєколгоспну тему, до багатофігурної композиції з чітко виписанимипортретними образами слухачів одного з вождів революції «Ордженікідзев робочому клубі» С. Прохорова в роботах харків’ян відчувається гра з системоюі зрозуміле бажання вижити. Характерно, що правильно одразузорієнтувалися дорослі люди. Тридцятилітніх Л. Курбаса, Остапа Вишню,М. Хвильового спіткала інша доля.На початку 1930-х рр. у мистецтво прийшла ціла група молодих художників— випускників Харківського художнього інституту. Активно включи-491