Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченкодіяльність за межами батьківщини найпослідовніше висвітлював українськийчасопис «Нотатки з мистецтва», який друкувався у Філадельфії(США) у 1950-х рр. Широкий розголос й велику вагу мали, зокрема, статтіЄ. Блакитного, що побачили світ у 1970–1990-х рр. [47–49].Наукові дослідження, здійснені й опубліковані у пострадянський період,тобто з другої половини 1980-х рр. до 2003 р., стали надзвичайно важливимив процесі підготовки й написання книги. В них можна було знайтине просто правдиві, а й глибоко аналітичні матеріали про характер і природузмін у поглядах на мистецтво й власне на мистецький процес періоду30-х рр. ХХ ст. Артикулювалися явища примусової деструктуризації мистецькогосередовища і деформації у сфері естетичних уявлень, розглядалисяй аналізувалися їхні наслідки. В них знаходимо виявлення та аналіз безпосередньогозв’язку тих чи інших мистецьких подій з певними суспільнополітичнимикатаклізмами. Надзвичайно важливими стали публікації, щовисвітлюють трагічні долі видатних творчих особистостей. Провідним українськиммистецтвознавцем, що вивчав проблеми соціалістичного реалізмув Україні, був доктор мистецтвознавства В. А. Афанасьєв (1921–2002).В одній із перших самостійних праць — книзі «Український радянськийживопис», опублікованій 1962 р. [16], і ґрунтовній праці 1967 р. «Становленнясоціалістичного реалізму в українському образотворчому мистецтві» [20]— автор змальовує шлях українського мистецтва, звичайно, посилаючисьна відповідні партійні документи.Важливо наголосити на цілій низці успішних досліджень штучно створюваного,неприродного становища культури і мистецтва в тоталітарнійсистемі. Їх реалізували зарубіжні вчені у ряді дискусійних статей і фундаментальнихмонографічних дослідженнях, які безпосередньо стосуютьсяактуальних проблем теорії і практики мистецьких процесів розглянутогоперіоду. Незаангажований погляд збоку, навіть з відстані, став надзвичайноважливим для проведення в нашій праці певних аналогій та порівняльногоаналізу.Слід зазначити, що 1930-ті рр. виявилися для багатьох дослідників найцікавішими,можливо, через те, що саме цей час став найхарактернішиму сенсі становлення нових орієнтирів у мистецтві. Саме тоді мистецтвостилю соцреалізму, яке у цей час зароджувалося і формувалося в СРСР,виявляло певні аналогії зі світовою хвилею неореалізму, метафізичного22