Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Українське радянське мистецтво 1930–1950-х рр.на довгі роки злет молодої обдарованої скульпторки, слід якої губитьсяу післявоєнних катаклізмах держави.15 травня 1942 р. під час безглуздо спланованої Керченської кампаніїразом з тисячами радянськими солдатами і матросами у складі Ельтигенськогодесанту геройськи загине у віці 34 років талановитий київський скульпторГеннадій Пивоваров. Вихоячи з дослідження його доробку, можна констатувати,що у чорноморсько-азовських водах загинув один з найобдарованішихукраїнських скульпторів передвоєнної доби. Від закінчення у 1931 р.Київського художнього інституту Г. Пивоваров пропрацював лише десятьроків, але навіть за цей блискавично короткий час зумів зробити напрочудбагато. Спочатку Г. Пивоваров працює у співавторстві з Білостоцькимі Фрідманом. Вони створюють композицію «В. І. Ленін, Й. В. Сталін у Горках»(1935). Твір стає популярним і його тиражують великими серіями. Не будучикомсомольським чи партійним лідером, сповідуючи академізм у радянськійскульптурі, Пивоваров береться за виконання найважливіших замовлень.Романтика перемоги нового устрою щиро захоплює юнака і відкриває йомушлях до монументальної скульптури. Майстра цікавлять великі за розміромоб’єми, він переносить скульптуру з майстерні на вулицю, де твір живезовсім іншим життям. Для центральної київської площі імені Сталінау 1937 р. Г. Пивоваров виконує нову композицію, новий образ вождя, якийсприймається глядачем цілком логічно як композиційна домінанта центру.На відміну від переважної більшості аналогічних творів, що швидко виконуютьсяв усіх республіках колишнього СРСР, київський монумент показуєфігуру вождя народів, що сидить. Це був доволі небезпечний експеримент,бо скульптор наближав портретованого до народу, а не оспівував йоговелич, як це пропонували практично усі конкурси тих років, а особливо проектизабудови Площі Рад, де домінантою обов’язково ставала фігура Леніначи Сталіна. Наступним пам’ятником стане фігура Й. Сталіна для ПрезидіїВерховної Ради УРСР (1937). Протягом останніх передвоєнних роківГ. Пивоваров працює над образами української та російської інтелігенції.«О. Пушкін» (1937), «Академік Павлов» (1938–1939), «О. Довженко» (1938),портрети «Т. Шевченко» (1939), «І. Франко» (1940).Разом із скульпторами Ю. Білостоцьким і Е. Фрідманом Г. Пивовароврозробляє і виконує для Всесоюзної сільськогосподарської виставки трифігурнукомпозиція «Передовики соціалістичної індустрії». Це знаковий твір145