12.07.2015 Views

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Олексій Роготченкориство незалежних художників у Одесі та Товариство південноросійськиххудожників, — читаємо у розвідці М. Криволапова. — В країні також існувалаПрофесійна Спілка робітників <strong>мистецтва</strong> (Робмис), студії Пролеткультута УКРРОСТА» [197, с. 8].* * *1917 р. була заснована Української академії <strong>мистецтва</strong>. До цього часув Україні не було вищої художньої інституції, тому випускники рисувальнихшкіл та училищ Одеси, Харкова, Києва їхали вчитись до мистецькихакадемій Петербурга, Кракова, Варшави, Відня, Мюнхена, Парижа.Певною мірою питання формування вищої національної мистецькоїосвіти та роль в цій системі Академії <strong>мистецтва</strong> в Києві розглядалися в дисертаціїС. І. Нікуленко «Становлення вищої мистецької освіти в Україні(1917–1934 рр)» [271]. Першими професорами Академії були затвердженіВасиль Кричевський, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, ГеоргійНарбут, Михайло Жук, Михайло Бойчук, Микола Бурачек Абрам Маневич.На початку 1918 р. професором Академії був обраний львівський живописецьОлекса Новаківський. Ще до офіційного відкриття Академії <strong>мистецтва</strong>її професори влаштували ретроспективну виставку своїх творів у Пе дагогічномумузеї. Знаковість події полягала у тому, що в тому ж будинку містиласьі Українська Центральна Рада. Наступні виставки відбулися у 1920,1921 й 1922 рр. Остання оприлюднила твори злочинно знищенного професораОлександра Мурашка. Саме йому належала пропозиція «реорганізуватинашвидку організовану Академію в розумінні її статуту і загального художньогоплану» [415, с. 26]. Він наголошував, що Київ для України муситьстати тим, чим Париж для Франції, а Мюнхен для Німеччини. Ідейною основоюрозбудови мистецької школи, безумовно, залишалася ідея національногоствердження народного генія та глибокої поваги до мистецьких досягненьлюдства [415].Як зауважує дослідник цього періоду Дмитро Горбачов професориАкадемії (Г. Нарбут, В. Кричевський, М. Бойчук та інші) вже тоді були глибокозакохані в козацьке бароко, народну творчість, у візантійський стиль,що століттями домінував в українському мистецтві. Вихованню творчоїмолоді пропонувалася така система майстерень: Ф. Кричевський — історикопобутовийжанр, офорт, скульптура; О. Мурашко — портрет; М. Жук —38

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!