Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченконавчого образно-стилістичного аналізу. При розгляді українського мистецтва1930–1950-х рр. на соціокультурному тлі — контекстуальний метод.Хронологічні рамки дослідження, з одного боку, визначає 1929 р.,окреслений загальноприйнятим у європейському мистецтвознавстві терміном«тоталітарне мистецтво першої фази», з іншого початок 60-х рр. ХХ ст.— років «відлиги».Територіальні межі дослідження: у праці досліджуються творчістьхудожників і мистецькі процеси, які відбувалися у центральній і східній частинахрадянської України. Для порівняння використано коротку характеристикутогочасного мистецького середовища в Галичині, Закарпаттіта Буковинській Україні.Наукова новизна праці полягає в тому, що в ній:– вперше у вітчизняному мистецтвознавстві всебічно вивчаються особливостіхудожнього процесу в Східній та Центральній Україні періоду1930-х рр. з точки зору його сприйняття творцями, що жили і працювалив умовах тоталітарного режиму;– окреслено суспільно-політичне і соціально-психологічне тло, активностворюване радянськими ідеологами для забезпечення жорстко контрольованого,одновекторного розвитку українського образотворчого мистецтвазазначеного періоду;– доведено, що у період 1930–1950-х рр. існував особливий місцевийрізновид радянського тоталітаризму, який спричинив специфічний впливна розвиток української культури і мистецтва, і що саме цей факт зумовлюєвиняткову важливість вивчення фактологічних матеріалів, пов’язанихз даним періодом;– доведено емоційну та фізичну залежність українського художникавід тоталітарної системи, від низки чинників, які мали місце виключнона території України, а тому визначили особливий стан української культуризагалом і образотворчого мистецтва зокрема;– спростовано міф про відсутність опору у колах мистецької інтелігенціїстосовно творчого методу, обов’язкового для виконання упродовж другоїполовини 1930-х рр. (школа М. Бойчука, а також прояви імпресіоністичногомистецтва у живопису та скульптурі повоєнного періоду);– введено у науковий обіг невідомі раніше документи — листування митців,а саме листи О. Довженка, А. Петрицького, М. Глущенка, О. Хвос тенка-14