Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Архітектурне середовище Харкова 1930-х ррТеатру російської драми, тому що він «реалістично показував соціалістичнебудівництво і творення нової людини» [27, 90–94].На тлі загального захоплення конструктивізмом окремі архітектори,особливо старшого покоління, не втрачали зв’язки із класичною архітектурою,з національними тради ціями українського народного зодчества. Цетакі архітекто ри як академік архітектури професор О. М. Бекетов, професориА. Г. Молокін, А. В. Лінецький, М. Ф. Покорний, архітектори В. К.Троценко, В. А. Естрович, а також молодий архітектор З. В. Пермиловський.Використані ними архітектурні форми класицизму знаходимо при проектуванніта зведенні таких будівель: житлового будинку залізничників, громадськогобудинку Держстраху, Червонозаводської зразкової полік лініки,стадіону «Металіст», житлового будинку «Югсталь» тощо.Архітектурні мотиви українського народного зодчества використовувалисьтакож при проектуванні та будівництві першого у Харкові робітничогоселища паровозобудівного заводу, що знаходиться на Московськомупроспекті, 141–143, між проспектом і вулицями Спортивною та Металістів.Селище забудоване двоповерховими цегляними будинками-котеджамиблочного типу (В. К. Троценко, 1923–1924 рр.). Цей факт підтверджуєтотожність української архітектури заз наченого періоду з іншими європейськими.Такі робітничі селища на межі 1920–1930-х рр. виникають у Німеччині,Чехії, Польщі [24].На початку 1930-х рр. в архітектурі Харкова, як і всієї країни, відбувсярізкий перелом. Він був пов’язаний з вико нанням прийнятого в квітні 1932 р.Постанови ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій».Згідно з Постановою як уже згадувалося раніше ліквідовувалися всііснуючі незалежні творчі об’єднання діячів літератури, мистецтва та архітектуриі ство рювались офіційні творчі організації (спілки) письменників,композиторів, художників та архітекторів. Загальне керів ництво творчимиспілками взяла на себе партія та її відповідні органи. Для всіх діячів мистецтвата архітектури було запронаджено єдиний творчий метод соціалістичногореалізму, найважливіший ідеологічний принцип якого — принциппар тійності. Всі творчі спілки, перебуваючи під прямим керів ництвом партійнихорганів, зобов’язувались підпорядковува тись програмним вимогамВКП(б) та, в першу чергу, вимогам ідеологізації художньої творчості.В ар хі тектурі це означало розрив і з основним напрямом розвитку світової479