Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченкогійні відхилення від засад комуністичної ідеології. З-за кожного рядка йогописань виглядала сумнозвісна 58 стаття. «Прежде всего мы имеем достаточноеколичество фактов, говорящих об активизации буржуазно-мещанскихтенденций в области живописи. Возрастания «аполитичной» тематики,стремление сгладить или совсем вытравить в своих произведениях классововуюборьбу, сопротивление коренной перестройке изопрактики — вотосновные признаки буржуазных тенденций» [9, с. 30].Суміш фальшивої патетики з неприхованою ненавистю до українськогомистецтва можна побачити і на інших сторінках видання. «Работа украинскихмонументалистов началась еще в первые годы революции, когдаорганизовывалась школа Бойчука (так называемые «бойчукисты»). Бойчукисты,ориентируясь на «селянскую Украину», восприняли византийскиетрадиции с их схематическим догматизмом и условностью, отвечавшимзадачам художественной интерпретации религиозно-мистических представлений.Все это наложило сильный отпечаток на работы бойчукистов,в которых под видом ориентации на крестьянство «вообще» насаждалисьобразы религиозного искусства» [9, с. 39]. Українські художники театрувідчували на собі тягар звинувачень у симпатіях до «бойчукізму» більшеп’ятидесяти років. Одним із найстрашніших гріхів для сценографа булапоява мотивів або виражальних засобів з арсеналу М. Бойчука та йогошколи. Голодомор 1933-го продемонстрував найбільш неслухняним силувлади та можливість подальших жорстоких тортур над народами велетенськоїдержави. Залежність театру (а також і художників) від державноїідеології вплинула на творчий шлях багатьох митців, однак у цілому не моглазнищити демократичний і прогресивний характер українського мистецтва,зокрема — театру, — між державною ідеологією та митцями точилася невідомаширокому загалу «катакомбна» війна. Провідні режисери та художникиуникали в своїй роботі замовної помпезності, пишноти, фальші, вульгарногонесмаку і дилетантизму. Класичний оперно-балетний і драматичнийрепертуар залишався в театрі тим фундаментом, на якому будувалася роботатеатру.Характерною рисою декораційних робіт О. Хвостенка-Хвостова 1930-хстав перехід від лінійно-графічної основи в сценічному оформленні до живописногопринципу, збагаченого об’ємно-просторовими архітектурнимита декоративними деталями.388