Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій РоготченкоТеми і завдання українського плаката другої половини 30-х рр. ХХ ст.тісно переплітаються з аналогічними плакатами російських та німецькихвидань. Головною дійовою особою німецьких графіків стає А. Гітлер і німецькийнарод. Спорідненість цього виду мистецтва у СРСР вбачаємо у зображенніЙ. Сталіна, керівних осіб комуністичної партії, робітників і військових.Загальний інтерес серед країн з тоталітарними системами (особливоСРСР та Німеччини) підкреслює агітаційний плакат М. Алперета, А. Шайхета,С. Тулеса про родину Філіпових, що вийшов до днів Німеччини у країні Раді був надрукований німецькою мовою. Берлінський фотограф- художникЕрік Ринка створює того ж 1931 р. плакат-відповідь «Будівельник Фурнесз товаришами» (із серії німецькі Філіппови). Разом з тим існували і відмінностіу плакатному мистецтві зазначеного періоду у тоталітарних країнах— СРСР, УРСР і Німеччини. Ряд плакатів 1932 і 1933 рр — періоду остаточногоприходу А. Гітлера до влади, зроблені як гротескні, а часом і відвертоопозиційні. Е. Блюменфельд («Гітлер і череп», 1933) зображує портретФюрера, де половина обличчя — це череп без шкіри, Д. Хартфілд створюєплакати «За мною стоїть об’єднана нація» (1932), «За мною стоять мільйони»(1933). В останньому художник відверто кепкує з фашистського лідера,вкладаючи у його руку пачку грошей. Зрозуміло, що в радянській Українітакого зображення вождя бути не могло.* * *У творчому житті майстрів образотворчого мистецтва, зокремахудожників-графіків, карикатуристів, помітне місце відігравав журнал«Червоний перець», який з 1922 р. видавався у Харкові (з 1934 виходив у світпід назвою «Перець» у Києві). До першого номера цього видання обкладинкузробив О. Хвостенко-Хвостов, назва «Перчимо!» цього малюнка буласвоєрідним гаслом журналу.В «Перці» протягом десятиліть друкували свої малюнки К. Агніт,Л. Каплан, С. Самум, О. Козаренко. Вміщали також свої карикатури А. Петрицький,Б. Фрадкін, А. Волненко, Ю. Ганф, В. Нерубенко, О. Довженко,інші. 1938 р. газетою «Советская Украина» була відкрита виставка, де булопредставлено близько 400 малюнків. Відзначалося: «Сатиричні рисункиі карикатури українських художників свідчать, що арсенал їх художніхзасобів у цей період значно збагатився. Більше уваги звертається на худож-252