Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій Роготченковсе акаде міки брати В. О. та О. О. Вєсніни, академік архітектури А. Г.Мордвинов, архітектори Г. Т. Вегман, П. О. Голосов, А. З. Грінберг, Д. Ф.Фрідман і також академік архітектури О. В. Щусєв.У Міжнародному конкурсі на проект Театру масового му зичного дійствабрали участь також і закордонні фахівці, серед яких Вальтер Гропіус,Норманн Бель Гедес, Кастнер, Зденко-Стрижич, Еббеке, Кларвейн, Мастенброк.Практично всі конкурси проходили за участю архітекторів Харкова.Серед них слід відзначити В. К. Троценка — автора затвердженого конкурсногопроекту планувального вирішен ня площі Дзержинського та прилеглоїтериторії, професора А. Г. Молокіна — організатора і автора програмиконкурсу на проект будинку Держпрому, архітектора А. В. Линецького —переможця конкурсу на проект Будинку Уряду у Харкові, архітекторів Г. А.Яновицького та М. Л. Мовшовича, котрі отри мали третю премію за проектБудинку проектів.Внаслідок реалізації кращих проектів Харків почав набу вати виглядусучасного європейського міста. Виник новий адміністративно-громадськийцентр із найбільшою в Європі (12 гектарів) площею Дзержинського та сполученимз нею масивом багатоповерхових житлових будинків. Всі будівлінового центру зведені в єдиному стилі і являли собою уні кальний ансамбльархітектури конструктивізму. У цьому ж стилі у цих районах міста почалиспоруджувати громадські, промислові та житлові будинки. Найцікавішимив архітектур ному плані були БК залізничників (акад. архітекту ри О. І. Дмитрієв,1932 р.), клуб будівельників (архіт. Я. А. Штейнберг, І. І. Малоземов,І. Ф. Мілініс, 1928 р.), БК Червоної Армії (архіт. О. О. Тацій та О. М.Касьянов, 1932 р.), електрос танція «Есхар» під Харковом (архіт. В. П.Шевченко, 1930 р.). У єдиному ансамблі було спроектовано місто-супутникНовий Харків при тракторному заводі (група архітекторів під керу ваннямП. Ф. Альошина у складі: А. Є. Аль, Ф. І. Амосова, В. М. Кошелєва, Н. Д.Манучарової, В. І. Михайлівської, С. М. Севрук, П. Ю. Шпари). Разом з тимжоден конкурс, проект, ремонт чи будівництво не проходило без пильногоока тоталітарної си стеми. Перш за все це відчувалося у фінансуванні.«Творчі колективи, що виконували вимоги тоталіттарної системи з пропагуванняінтенсивної праці, всіляко матеріально підтри мувалися. ЗокремаХарківський міськком КП(б)У в липні 1934 р. виділив кошти на ремонт478