Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій РоготченкоНавряд чи можна погодитися і з твердженням, що «образотворче мистецтвоперіоду румунської окупації представлено дуже бідно», як це подають«Нариси з історії Північної Буковини» [2]. Всупереч подібним оцінкаммаємо констатувати, що творче життя першої половині ХХ ст. (до 1940 р.)вирізнялося динамічністю розвитку, наявністю в мистецтві регіону ознакбагатьох тогочасних європейських стилів і напрямків, активністю ху дожньогосередовища. Дане дослідження —, зокрема, спроба доведення тоїшкоди, що заподіяв ідеологічний тиск на митців Буковинської України післяперемоги СРСР у Другій світовій війні. Отже мета запропонованого дослідженняполягає у вивченні фактичного, мало відомого матеріалу про художнєжиття однієї з найвіддаленіших територій України перехідного періодувід нерадянської до радянської ідеологічної доктрини. Відповідно завдан няпередбачає систематизацію та порівняльний аналіз мистецтвознавчих працьта мистецьких творів з точки зору проблем задекларованого дослідження.Цей період мистецького життя Буковини вивчений і дослідженийнапро чуд мало. Професійно сьогодні мистецтво Буковинської України взагаліі графічну ланку культури регіону зокрема вивчає український мистецтвознавецьІрина Міщенко. Її перу належить переважна більшість матеріалів,що стосуються буковинської образотворчості, на які у даномудослід женні автор неодноразово посилається. Від радянських часів залишилисядо слідження Н. Сироти та В. Симоненко, з якими автор не завждипогоджується, але які безмірно важливі у вивченні фактичного матеріалу.Згадки про мистецтво Буковинської України зустрічаємо в творчостіГ. Ос тровського, В. Цельтнера, Л. Попової, М. Бовна, О. Голубця, а такожу «Нарисах з історії Українського мистецтва» в «Історії Українського мистецтва».При написанні даної робота автор користувався спогадами чернівецькогохудожника Івана Холоменюка та конспектами лекцій 1973 р.викладача Київського Державного художнього інституту Петра Говді.На відміну від Галичини, де доволі значну частину митців міжвоєнногочасу складали емігранти з Польщі та Східної України, на Буковині працювали,здебільшого, художники місцевого походження, які отримали освітув мистецьких академіях Відня, Мюнхена, Флоренції, Праги, Кракова, в приватнихнавчальних закладах Парижа. Серед тих, хто опинився в Чернівцяхвнаслідок революційних подій та Першої світової війни, можна назватиГ. Левендаля та А. Кольніка.530