Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Українське радянське мистецтво 1930–1950-х рр.ційному мистецтві малюнка. Такі художники старшого покоління, якО. Сластіон, С. Прохоров, М. Самокиш, Василь та Федір Кричевські,Ф. Красицький, М. Жук, І. Бурячок, К. Трохименко, В. Заузе та інші, поручіз продовженням пошуків у царині національних тем і образів, у нових соціальнихумовах відчувають необхідність не тільки розширити жанровотематичнийспектр своєї творчості, але й зважувати на нові стильовіта ідейно-групові напрями в графіці 12 . Далеко не всі йшли на компромісіз ідеологічними шаблонами та лекалами, що їх виробляла державна агітаційнаіндустрія. Наприклад, В. Заузе в багатьох своїх графічних роботах, як«Ліс. Дерево над річкою» (1923), «Дуб» (1927), «Чумаки» (1929) продовжувавпрацювати у своїй традиційній манері, водночас в його творчості з’явивсяінтерес до більш динамічної розробки сюжету, до контрастного зіставленняпланів. Загострена за характером малюнка, далека від конформізму такожробота «Барикади. 1905 рік».М. Жук у пошуках дійових, активних образів збагачує мову своїх графічнихробіт конструктивною за характером використання системою алегоричнихобразів, відверто функціональним застосуванням елементів народнодекоративногомистецтва та тонкою гіперболізацією в об’ємно-просторовомумоделюванні. Така полістилічна сполука традиційних методів малюнкав графіці, багато в чому запозичена у школи конструктивізму, принципипобудови композиції якого простежується в портретах Лесі Українки(1920), Максима Горького (1922), Василя Чумака (1920), Михайла Ко цюбинського(1925), Марка Вовчка (1925), Івана Франка (1925), професораМ. Мандеса (1929). Ці творчі принципи були закладені М. Жуком і в подальшіроки в роботах над «Автопортретом» (1932), портретами М. Пимоненка(1932), Г. Нарбута (1932), ескізами орнаментів (1929), обкладинкою збірки«Металеві дні» (1931), журналу «Шквал» (1929) 13 . В. Аверін зображує телят,а щоб його не звинуватили у безідейності, дає малюнку назву «Телята племінногоколгоспу «Новий світ».Громадянська війна, НЕП і соціальні зрушення, колективізація і побудовабудь-якою ціною соціалістичної індустрії поставили певні тематичнісоціальні завдання художникам-графікам. Осмислення нового способужиття та ідейних завдань епохи, прагнення не тільки володіти сучаснимиформально-технічними прийомами, але й створювати роботи на високомухудожньому рівні ставало для митців нової генерації головною метою. На265