Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Театр 1930–1950-х рр. очима художника і глядачаподачею ідеї, сценічну версію п’єси зробив на сцені театру М. Садовськогохудожник Іван Бурячок ще 1914 р.Художник І. Бурячок був одним із ініціаторів першої постановки«Камінного господаря», — це один із яскравих прикладів того, що сценографвже на початку діяльності професійного українського театру був тимтворчим чинником, який впливав на репертуар театру, його естетичну програму.«Робота над постановкою такої класики, якою була п’єса «Каміннийгосподар», принесла велику користь акторам Садовського… Актори збагатилисяновими думками й більш глибоким розумінням того, про що писалаЛеся Українка. Вони помітно виросли духовно під час підготовки вистави…»[32, с. 47]М. Уманський, чия творчість формувалася та набирала зрілостіу 1930-х рр., у постконструктивні часи в театрі прагнув до лінеарної напруженостів побудові декорацій, до конструктивного використання декоративнихоб’ємних елементів і площин, — разом із тим більшості його декораційнихрішень була властива розкутість у композиції та колористичній гамі.Філософське проникнення у світ образів «Камінного господаря» допомоглоМ. Уманському відтворити в декораціях не зовнішній, «перший» план сюжетуп’єси, де дія відбувається в Іспанії, а її глибинний зміст перемоги жорстокого«камінного» світу над гордою жіночою душею донни Анни та «лицаремволі» Дон Жуаном.Художник не став відтворювати конкретно-реальний світ предметів,краєвидів, вбрання, а створив фантастичний світ костюмів-образів, ритмічніза динамікою у композиційно-кольорових співвідношеннях архітектурнідекорації-фантазії.Слід порівняти роботу М. Уманського з оформленням А. Петрицького«Камінного господаря» на сцені того ж театру 1940 р. (реж. К. Хохлов).У А. Петрицького задум «Камінного господаря» як монументально-статуарногосвіту «високої» драми втілився у стислометафоричні декораційніформи. Оформлення ґрунтувалося на лейтмотивах дерев’яної різьби, декоративнихдерев’яних прикрас у старовинному стилі.«Тут Петрицький використав тригранні вали, які, повертаючись своїмирозмальованими ребрами, в супроводі звукового оформлення створюютьсильне вражання рухливих хвиль і морського шуму. В зображенні інтер’єрівв оселі Командора (опочивальня донни Анни, світлиця для бенкетів) худож-417