Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олексій РоготченкоОстан ній, у свою чергу, обернувся нищівною боротьбою з формалізмом,українським буржуазним націоналізмом і «безрідним» космополітизмом.Особливо характерним такий стан справ став у післявоєнні роки. Літератураз питань мистецтва була вкрай заідеологізованою. Численні публікаціїв газетах і журналах ставали предметами неодмінних обговорень і відповіднихна них реакцій. Нерідко серйозні наукові статті несли у собі елементи«езопової» мови — про дійсний стан речей можна було «прочитати» лишеміж рядками.Після війни художній процес в Україні активізується. Цьому сприяєвідповідна робота Київського державного художнього інституту й науководослідногоІнституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографіїАН України. Пожвавлюється мистецтвознавчо-критична діяльність авторів,які з 1950-х рр. все більше впливають на художній процес своєю критикою,а ще, відповідно до особливостей ладу, — на творче та приватне життяхудожників. Це насамперед мистецтвознавці: Леонід Владич, БорисЛобановський, Юрій Белічко, Петро Говдя, Володимир Цельтнер, ЛідіяПопова, Платон Білецький, Людмила Сак, Григорій Островський, АдамЖук, Тетяна Кара-Василь’єва, Григорій Островський, Євген Афанасьєв,Василь Афанасьєв, Олександр Федорук, Людмила Соколюк, Ольга Тарасенкота інші.Література, що побачила світ у 1960–1980-х рр. (а це були не лише статтів наукових збірниках та періодичних виданнях, а вже й монографії), таксамо, а може й жорсткіше, була підпорядкована ідеологічним постулатамі пріоритетам. За рідкими винятками вона не відображала справжньої картинирозвитку мистецтва і тих проблем, які хвилювали художників. У нійбув зафіксований офіційний рівень розвитку мистецтва, який видавався зареальний, а насправді був лише бажаним з ідеологічної точки зору тоталітарноїдержави. Такі видання виокремлювали певне, досить обмежене колохудожників 1930–1950-х рр. та їхніх творів, які трактували як еталонніі таким чином досить штучно вибудовували лінію розвитку українськогорадянського мистецтва.Висвітлювались твори, що відповідали основоположним настановамєдиного творчого методу соціалістичного реалізму, виконані на замовленнякерівних структур або створені з урахуванням поставлених ними вимог.Більшість справді цікавих митців, які неофіційно впливали на реальний роз-20