Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОДситуацію шляхом вивчення громадської думки, враховуючи результати опитування жителівУкраїни і представників «стигматичних» груп та здійснюючи моніторинг ЗМІ. Безперечно,що такий спосіб, у поєднанні з одночасним аналізом цифр офіційної статистики, дає можливістьбільш об’єктивно й розгорнуто судити про стан ксенофобії в країні. Крім цього, навідміну від правоохоронних органів, неурядові організації керуються нормами міжнародногоправа з більш широким трактуванням понять «ксенофобія», «дискримінація» тощо.Підводячи підсумки, можна зробити висновок — в Україні наразі відсутня офіційнастатистика, яка дала б можливість об’єктивно оцінювати як загальний рівень ксенофобії,так і поширеність викликаних нею порушень законодавства. Також слід констатувати, щосучасні статистичні показники необхідно розглядати як індикатор того, що правоохороннасистема України просто не готова запобігати «злочинам на ґрунті ненависті» правовимиметодами.2. Правоохоронні органи як джерело ксенофобіїГоловна проблема щодо злочинів на ґрунті ненависті — вони в багатьох випадках залишаютьсяпросто не поміченими правоохоронними структурами. У чому причина цьогоявища? Можливо, у недбалості працівників компетентних органів або у їх недостатній професійнійкваліфікації, можливо, у психологічної адаптації правоохоронців до повсякденнихі повсякчасних проявів етнічної нетерпимості. І як не парадоксально, але дуже часто самеМВС допускає порушення, які не тільки вказують на існування в міліції етнічного профайлінгу,а і мають ознаки скоєння злочину, відповідальність за який передбачається статтею161 Кримінального кодексу України.Так, пунктом 13 розпорядження МВС України від 08.04.10 № 236 «Про вжиття додатковихзаходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки пасажирів на об’єктах залізничноготранспорту» було необґрунтовано поширено владні повноваження посадових осіб ОВСУкраїни, оскільки від керівників підрозділів вимагалося забезпечити «…постійний контрольза перебуванням іноземців на об’єктах обслуговування, здійснювати ретельні перевірки документіву іноземних громадян, особливу увагу приділяти наявності реєстраційних карт, виданихприкордонниками». Нагадаємо, що і постійне спостереження за особою, і перевіркаїї документів є процедурами специфічними, суворо індивідуалізованими та досить жорсткорегламентовані законами України, через що їх не можна було застосовувати як масову практикучи то до громадян країни, чи то до іноземців.Також слід звернути увагу на положення пункту 14, яким вимагалося здійснювати заходищодо «…виявлення осіб, які надають допомогу житлом, транспортом нелегальниммігрантам, злочинцям та іншим особам, які представляють оперативний інтерес для органіввнутрішніх справ». Використання такого терміну, як «оперативний інтерес», має доситьнепрогнозовані наслідки, оскільки на сьогодні немає його юридичного визначення та нормативногозакріплення. На практиці ж під цю категорію потрапляє необмежене коло людей,що є хибним підходом від самого початку.У розпорядженні від 09.02.11 № 136 «Про проведення відпрацювань вищих навчальнихзакладів, що здійснюють набір іноземців для навчання в Україні». В ньому міститьсявимога міністра МВС провести «профілактичні відпрацювання» вузів спільно з органамиМіністерства освіти, Державної прикордонної служби, Служби безпеки, місцевими органамивиконавчої влади. Метою цієї акції було визначено «зміцнення контролю за режимомперебування іноземних студентів у державі».Під час таких «відпрацювань» протягом 2 тижнів (9–23 лютого) належало:— перевірити правильність видачі запрошень на навчання іноземцям з «країн ризиковоїміграції»;158