Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД. ПОРУШЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН в сфері КОМУНАЛЬНих ПОСЛУГТому М. І. вимушений був звертатися до Апеляційного суду Луганської області. В результаті за громадяниномМ. І. було визнано борг лише в сумі 1 928, 31 грн за період з листопада 2007 р. по листопад 2010 р., тобто з урахуваннямстроку позовної давності. Таким чином, сума заборгованості склала 1 928,31грн., а не 7 187, 49грн.У даному випадку здійснене після наказного провадження позовне провадження та публічністьрозгляду справи забезпечили рішення на користь законних прав громадянина. Цейприклад співставлення наказного і позовного провадження з одного і того ж приводу свідчитьна користь позовного провадження як такого, що в більшій мірі забезпечує правосуддя.3.2. Ігнорування судами наявності ознак спору про правоПереважна більшість судових наказів скасовується за причини наявності спору проправо, оскільки виникнення правовідносин між споживачем і виконавцем послуг в сферіЖКГ ґрунтується на укладанні договору, а укладання договору ( вибір виконавця, умови договору)є реалізацією права людини. Тому сферу дії наказного провадження щодо розглядуспорів, які виникають в сфері надання і отримання житлово-комунальних послуг між споживачамита виконавцями послуг, яка неадекватно розширена і розповсюджується на спорипро право, треба звузити з огляду на погіршення умов поновлення у правах людини.Саме в аспекті наявності ознак спору про право належить звернути увагу на наступнівади судової практики.Поза увагою юристів комунальних підприємств, поза увагою суду, а отже, в арсеналіспособів порушення прав громадян при видачі судових наказів залишаються ті норми законодавства,суворе дотримання яких унеможливлювало б порушення прав громадян якв сфері ЖКГ, так і права на доступ до правосуддя.Адже суд приймає переважно заяви не від самих виконавців житлово-комунальних послуг,визначення яким дає Закон України «Про житлово-комунальні послуги», а від виробниківта постачальників послуг до інших, проміжних підприємств — не до самого споживача.ЦПК не зазначає виконавця, а зазначає у ч. 2 ст. 95, що «Із заявою про видачу судового наказуможе звернутися особа, якій належить право вимоги». Проте, згідно з Законом України«Про житлово-комунальні послуги», у правовідносини зі споживачем вступає виключновиконавець послуг: згідно з визначенням в ст. 1 цього Закону, «виконавець — суб’єкт господарювання,предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачувідповідно до умов договору». Згідно з вимогою ст. 21, ч. 2, п. 3 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги», обов’язком виконавця є «підготувати та укласти із споживачемдоговір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманняумов його виконання згідно з типовим договором».Будь-який договір — це право сторін. Відсутність, всупереч законодавству, належноукладеного договору чи порушення умов договору — це спір про право. Проте, судді приймаютьзаяви від підприємств, що надають житлово-комунальні послуги, без вимог надатикопію договору, без вимог надати докази надання об’єму послуг, відповідного до заявленоїсуми боргу. В основу судового розгляду в таких випадках закладаються неправові підстави,які отримали в практиці назву «презумпція надання послуг».Приклад 6: Громадянка К. А., жителька Луганська, отримала судовий наказ, виданий суддею Ленінськогорайонного суду в м. Луганську за заявою міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягненняз неї заборгованості за 15 років в сумі 7380,39 грн. (справа № 2н-360/11).Проте, К.А. не погодилася з порушеннями свого права споживача на встановлення правовідносин безпосередньоз виконавцем послуг, права на трирічний термін загальної позовної давності. В заяві до суду про скасуваннясудового наказу вона посилалася на наступні обставини та надала як докази такі підтверджуючі документи:89