Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД7. Висновки і рекомендаціїКожна країна має право визначати для себе рівень довіри до іноземних громадян, щознаходить своє відображення у нормативно-правових актах цієї країни. Проте, підґрунтямдля запровадження тієї чи іншої політики стосовно іммігрантів, повинна бути виключнооб’єктивна оцінка стану імміграційної, демографічної та економічної ситуації в державі,здійснювана на підставі аналізу відповідних статистичних даних, постійного моніторингу тапрогнозування динаміки розвитку відповідних процесів. У 2011 році влада України відійшлавід цих принципів і запровадила невиправдано жорсткі правові норми регуляції в’їзду таперебування іммігрантів в Україні, узаконила значне звужування прав й свобод іноземців,створила додаткову силову структуру по контролю за їх проживанням у країні. Вказані процесиє очевидними індикаторами зростання рівня «державної мігрантофобії» в Україні.Пропаганда подібної політики «активної недовіри» до іммігрантів, яка розвернута у засобахмасової інформації за сприянням державних відомств (перед усім правоохоронногоспрямування), стала одним з чинників збільшення рівня ксенофобії в українському суспільстві— біля 8% жителів України по екстремістські орієнтовані стосовно представниківінших етнічних груп, у тому числі у 1%, а це близько 400 тисяч чоловік, спостерігається радикальновисокий рівень екстремістської орієнтації. 9% респондентів вважають, що Українавзагалі не повинна надавати дозвіл на проживання представникам інших рас і національностей,а 19,4% — не надавати дозволу насамперед представникам бідних неєвропейськихкраїн (результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології).Рекомендації, які були надані в доповіді «Права людини в Україні 2009–2010», залишаютьсяактуальними і сьогодні. Кабінету Міністрів України, Міністерству внутрішніх справ,Державній міграційній та прикордонній службам України необхідно невідкладно зосередитисвої зусилля на створенні принципово нової бази відомчих документів, які, по-перше,мають конкретизувати положення нового Закону «Про правовий статус іноземців та осіб безгромадянства», а по-друге, забезпечать функціонування Державної міграційної служби нетільки, як органу контролю за перебуванням іммігрантів в державі, а і у якості державногогаранта дотримання їх прав і свобод в Україні. Зокрема, необхідно розробити нові відомчіінструкції з детальним визначенням порядку прийняття та реалізації рішень про заборонув’їзду, примусове повернення та видворення іноземців з держави, де окремим розділом передбачитиположення щодо забезпечення дотримання їх прав і свобод при здійсненні цихпроцедур примусу; ініціювати розроблення та прийняття нормативно-правового акту щодогарантування дотримання прав шукачів притулку, які не можуть офіційно отримати в Україністатус біженця, та визначення порядку їх тимчасової легалізації на території держави;підготувати та направити до територіальних підрозділів міліції для використання у практичнійдіяльності Методичні рекомендації щодо порядку перевірки законності перебуванняв Україні шукачів притулку з обов’язковим додатком у вигляді зразків документів, напідставі яких іноземцям цієї категорії дозволяється проживати в Україні; та здійснити іншізаходи. Не менш важливим завданням слід вважати належну організацію навчання персоналуДержавної міграційної служби з метою ознайомлення її працівників з міжнароднимизобов’язаннями України щодо дотримання прав людини у сфері міграції та забезпечення їхнеухильного виконання у повсякденній діяльності.318