Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ГРОМАДСЬКА ОЦІНКА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ПРАВ ЛЮДИНИганів державної влади, зокрема, в процесі підготовки, прийняття та виконання Державногобюджету на поточний рік. Тому пункт 4 розділу VII «Прикінцевих положень» встановлюєцілком прийнятний, з конституційної точки зору, механізм реалізації законів України «Простатус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,«Про соціальний захист дітей війни», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільненихз військової служби, та деяких інших осіб».На побутовому рівні це означає, що визначений законами розмір соціальних виплатв Україні має здійснюватися в межах реальних можливостей Державного бюджету Українина поточний рік. Більші надходження до бюджету означатимуть більші соціальнівиплати, менші надходження — менші виплати. З економічної точки зору все це виглядаєцілком обґрунтованим та закономірним. З логічної — також не викликає суттєвихзастережень. Проте в юридичному плані дане протиріччя залишається, строго кажучи,нерозв’язним.Справа в тому, що соціально-економічні права в чинній Конституції України «відформатовано»не за моделлю Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурніправа 1966 року, де вони виступають як права-принципи, права-орієнтири чи права-програми,а за моделлю соціально-економічних прав типової соціалістичної конституції малоне сталінського типу.Як зазначається в статті 2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурніправа 1966 року, «кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов’язується в індивідуальномупорядку і в порядку міжнародної допомоги та співробітництва, зокрема, в економічнійі технічній галузях, вжити в максимальних межах наявних ресурсів заходи для того,щоб забезпечити поступово повне здійснення передбачених у Пакті прав усіма належнимиспособами, включаючи вжиття законодавчих заходів». Очевидно, що якби Конституція України1996 року містила в собі саме такі формулювання, то Рішення Конституційного СудуУкраїни від 20 грудня 2011 року ідеально розтлумачувало б її зміст.Проте насправді соціально-економічні права в Конституції України сформульованобеззастережно імперативно. Вони ніяк не кореспондуються з наявними фінансово-матеріальнимиресурсами держави і мають виконуватися в повному обсязі безпосередньо наоснові конституційних приписів, які мають найвищу юридичну силу, є невідчужуваними,непорушними й допускають прямий захист в суді (стаття 8, 9, 21 Конституції України1996 року). Тобто Конституційний Суд України вкотре став заручником політичної утопії,яка не має перспектив на виживання, але все ще залишається в статусі Основного Законувеликої європейської держави. Допоки цей стан не буде радикально змінений, антиноміїконституційного рівня залишатимуться в Україні автоматично запрограмованими.Цікаво, що окремі формулювання Рішення Конституційного Суду є підсвідомо провокаційними,подразливими, незручними для українського держапарату. Наприклад, у Рішеннізгадується принцип «пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересівусього суспільства». Прочитавши це, хочеться запитати у авторів чинного Державногобюджету України: чому у нас вилка бюджетних зарплат становить 1 : 40 в той час як в СШАвона дорівнює 1 : 5, а в Західній Європі 1 : 4? Чому в Україні, де нібито панує принцип «пропорційногоперерозподілу», парламентарій одержує заробітну плату, яка в 6-8 разів перевищуєзарплату хірурга вищої категорії, в той час як в Німеччині зарплата парламентарія є у півторарази меншою від зарплати такого ж хірурга?Не ясно також, чому згідно із засадами пропорційності зарплата українського народногодепутата або міністра є у 5–6 разів більшою, ніж зарплата університетського професорай чому фешенебельні квартири безкоштовно одержують працівники Верховного і КонституційногоСуду, а також Генеральної прокуратури України, хоча на основі статті 47 КонституціїУкраїни безкоштовне житло в країні мають одержувати лише «громадяни, які потребуютьсоціального захисту»? Втім, тема соціально-економічних прав та пов’язаних із нимисоціальних виплат була невдовзі продовжена Конституційним Судом в Рішенні від 25 січня2012 року.26