Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ: 2011 — ПОЧАТОК 2012 РОКУукраїнця в середньому становить 2,7 тисяч доларів США (для порівняння: у Польщі — 28,6,у Росії — 10, у Білорусі — 6 тис. доларів на людину.) Для України вихід із соціалізму виявивсянабагато важчим, ніж це обіцяло прогнозування.Така наївність в очікуваннях і оцінках не могла не відбитися на конституційному рівні:ухвалений 1996 року Основний Закон виявився так само еклектичним, популістським і«легковажним», як і тодішні настрої політичної еліти. Що далі, то ліпше розуміємо: розробникиКонституції пішли шляхом копіювання наявних нормативних зразків. Експерти тазаконодавці або не усвідомлювали глибинного значення й мети запозичених норм та інститутів,або, розуміючи їхній зміст, не переймалися способом їх практичного здійснення.В підсумку це спричинило відверті курйози. Зокрема, Конституція 1996 року:1) плутається у поняттях українська нація та Український народ (Преамбула, ст. 11);2) закріплює відповідальність перед Богом «корпоративного суб’єкта» — ВерховноїРади України (Преамбула);3) визнає за найвищу соціальну цінність життя окремої людини (частина перша ст. 3) —це, в умовах прямої дії конституційних норм (частина третя ст. 8 Конституції України),змушує суспільство й суд погодитися з відмовою солдата йти в бій навітьпід час війни: все, що йому доведеться захищати в бою, — свобода, незалежність,територіальна цілісність, суверенітет країни тощо, — важить, відповідно до Конституції,менше, ніж його життя;4) забороняє будь-яке насильство над дитиною (частина друга ст. 52) — це робить антиконституційниминамагання батьків забрати дитину з пісочного майданчика всуперечїї волі;5) звільняє українську державу від будь-якої ідеології (частина друга ст. 15);6) соціально-економічні права закріплено в Основному Законі як повномасштабніюридичні претензії, і це попри геть малий (за європейськими мірками) розмір Державногобюджету. Складається враження, що Україна позиціонує себе як соціальната правова держава завдяки не так присутності, як відсутності у неї зрілої політичноїта правової свідомості.Основний Закон України 1996 року розробляли як центральний символ загальногополітико-правового декору — мало хто замислювався, чи можливо такі конституційні нормизастосувати. Глибинного змісту Конституції український владний клас не розумів — цевидно бодай із того, що він не усвідомлював політичну реформу 2004 року як зміну конституційноголаду (інакше хоч би хтось, окрім Б. Футея, звернув увагу на те, що перехідУкраїни на нову форму правління необхідно, на підставі ст. 5 Конституції, затверджуватиреферендумом).Більше того, в Україні не було і немає глибокого усвідомлення того, в чому полягаєзагальний зміст і функціональне призначення органічного конституціоналізму в цілому.Йдеться ж бо не про окремі норми чи інститути, а про хибне визначення головних цінностей,стратегічної мети Основного Закону. Від більшості українських політиків і юристівна запитання про те, чим є у функціональному сенсі конституція та які її головні цінності,у кращому разі можна почути означення конституції з підручника радянського державногоправа. Пострадянська номенклатура певна, що конституція — це основний закон, якийзакріплює основи суспільного та державного ладу, передбачає права та свободи громадян,встановлює порядок формування державних органів і органів місцевого самоврядування,а також основи їхньої компетенції...Насправді такий підхід хибний, як і радянський конституціоналізм в цілому. Стратегічнапомилка, яку він містить, тяжіє над усіма тими політиками та юристами, для яких лишаєтьсяемоційно невиправданою етика розвиненого капіталізму. Тим часом зміст органічногоконституціоналізму просякнуто духом прискорення соціальної динаміки. У структурному сенсіце проявляється в тому, що будь-яка органічна конституція — це головний нормативнийчинник встановлення та підтримання ринкових взаємин, гарант свободи та недоторканностііндивіда й громадянського суспільства в цілому, правовий засіб прискорення соціальних взає-29