Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД5. Попередній аналіз нового Закону«Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»Новий Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»(№ 3773-VI) набув чинності лише з 25.12.2011 року, і нова, заснована на ньому практикабуде суттєво залежати від підзаконних нормативно-правових актів, які на кінець 2011 рокуще не розроблені. Тому наразі доречно коротко проаналізувати основні досягнення та недолікинового закону, а також суперечності, які виникають з його запровадженням.Головним позитивним нововведенням слід визнати часткове скасування прийнятиху квітні 2011 року норм відверто репресивного спрямування. Так, відповідно до положеньнового закону, іноземцю забороняється в’їзд в Україну не за скоєння порушення законодавствапід час попереднього перебування в державі, а лише у випадку невиконання нимрішення суду про накладення адміністративного стягнення за це порушення.При прийнятті компетентними органами рішення про примусове повернення іноземцяу країну постійного проживання, йому надається не п’ять, а тридцять днів для виїзду з України,а примусове повернення не обов’язково супроводжується прийняттям рішення прозаборону в’їзду в Україну у подальшому. Крім цього, суттєво, з десяти до трьох років, зменшенийтермін заборони в’їзду в Україну для іноземців, які вчинили спробу нелегальногоперетину державного кордону.На відміну від попереднього, новий закон не містить розгорнутого переліку засад дляскорочення іммігранту терміну перебування в Україні, а лише обумовлює, що таке скороченняможе бути проведено, коли іноземець втратив підстави для подальшого перебуванняв країні. Таким чином скасовані норми щодо необхідності обов’язкового скорочення іноземцюреєстрації за вчинення ним навіть незначного порушення законодавства, несвоєчаснеприбуття до місця навчання чи роботи або через визнання діяльності іноземця такою, щоможе погіршити відносини України з іншою державою.Новим законом запроваджено принципову нову процедуру «добровільного повернення»іноземця до країни походження, яка, за своєю сутністю, є не акцією примусу, а заходом допомоги,оскільки здійснюється за бажанням іммігранта та при сприянні органів державноївлади, міжнародних та громадських організацій.У законі чітко прописана неможливість примусового повернення або видворення іммігрантівдо країн, де їх життю або свободі загрожує небезпека, страта, катування або жорстокеповодження.Важливою новацією є розширення переліку категорій іммігрантів, які мають право наотримання посвідки на тимчасове проживання, та певна конкретизація порядку підтвердженняіноземцем свого достатнього фінансового забезпечення, що є однією з необхіднихумов для прийняття позитивного рішення про можливість його перебування в Україні.Безсумнівно, подібні зміни заслуговують на виключно схвальну оцінку, але, разомз тим, необхідно зазначити — новий закон не усунув всіх ризиків скоєння порушень праві свобод іммігрантів.Передусім, привертає увагу той факт, що, на відміну від попереднього варіанту, прийнятийзакон не містить окремої глави про основні права та свободи іноземців із статтямищодо прав іммігрантів на трудову діяльність, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист,житло тощо, а лише вказує: «іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україніна законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такісамі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законамичи міжнародними договорами України». Подібна відмова від більш докладного декларуванняправ іноземців є недоцільною, оскільки обсяг наявних у іммігранта прав, передусім, залежитьвід статусу його перебування в Україні. Наприклад, працювати або займатися іншоютрудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, маютьправо лише іноземці, які постійно проживають на її території, інші категорії іноземних громадянповинні отримати в компетентних органах дозвіл на працевлаштування. Рівні з гро-314