Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

VI. ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬрозглядатися як порушення цього закону, так само як і збирання інформації про відомі історичніпостаті, опублікування книг про їхнє життя або мемуарів, у яких міститься перелікосіб, згаданих у них.Неврегульованим залишається питання щодо поширення персональних даних, якщовони становлять суспільний інтерес, зокрема в контексті Закону «Про доступ до публічноїінформації».Слід також визнати, що Закон не дає відповіді на питання щодо персональних данихосіб, які померли.Залишається незрозумілим, що робити в тому випадку, коли особа відмовляється відобробки персональних даних за умов договірних відносин між сторонами, наприклад, призаміні несправної побутової техніки за гарантією або у випадку трудових відносин, а таксамо у випадку реалізації права на освіту особою, яка не погоджується з обробкою персональнихданих або на передачу персональних даних третім особам.Законом передбачено обов’язок володільця персональних даних повідомляти виключнов письмовій формі суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включеннямйого даних в базу персональних даних протягом 10 робочих днів від дати такого розміщення.Однак незрозуміло, що робити в тому випадку, коли відсутня поштова адреса такої особи.Нечіткість визначення умов видалення персональних даних може мати своїм наслідкомчисленні конфліктні ситуації, пов’язані з вимогою суб’єктів персональних даних видалитиперсональні дані, тоді як без таких персональних даних відповідні суспільні відносини взагалінеможливі.Не передбачається Законом також ситуація у випадку обробки персональних даних, якіпоширюються у ЗМІ.Як стверджує президент Imena.UA Олександр Ольшанский, прийняття Закону «Про захистперсональних даних» призвело до того, що у зв’язку з нечіткістю формулювань реєстраторамдоменних імен довелося відмовитися від публічної доступності даних Whois, незважаючина той факт, що, строго кажучи, така інформація не є персональними даними 15 .02.06.2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавствапро захист персональних даних», який мав набути чинності з 01.01.2012, однак згодом датунабуття чинності було перенесено 16 .Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає,що за «неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних данихпро його права у зв´язку із включенням його персональних даних до бази персональнихданих, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються», на винну особу накладатиметьсяштраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг), а напосадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 300 до 400 нмдг.Окрім того, за «неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про змінувідомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних» на особу накладатимутьштраф у розмірі від 100 до 200 нмдг, а на посадових осіб, громадян — суб’єктівпідприємницької діяльності — від 200 до 400 нмдг. У разі повторного, протягом року, притягненняособи до адміністративної відповідальності на неї буде накладено штраф у розмірівід 300 до 500 нмдг, а на посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності— від 400 до 700 нмдг.У разі ухилення від державної реєстрації бази персональних даних настає відповідальністьу розмірі від 300 до 500 нмдг (посадові особи та громадяни — суб’єкти підприємницькоїдіяльності — від 500 до 1 000 нмдг). У той же час, недодержання встановленого15http://www.pcweek.ua/themes/detail.php?ID=13203716http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3454-1795