Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ: 2011 — ПОЧАТОК 2012 РОКУрівня соціальної динаміки. Сучасна правова наука розглядає конституцію як функціональноособливий закон — правове забезпечення інтересів громадянського суспільства в цілому.2. Сучасна конституція передбачає забезпечення індивідуальної свободи, виборностікерманичів та права народу контролювати хід державних і громадських справ. У розгорнутомувигляді це означає усвідомлення всіма суб’єктами правозастосування того, що політичнавлада повинна діяти у суворій відповідності до універсальних органічних принципів,і що державних та самоврядних керівників мають свідомо обирати громадяни, аби вони здійснювалите, що вважає правильним народ, а не те, чого можуть хотіти вони самі.3. Однією з головних ідей, на яку спирається конституціоналізм, є ідея про те, що державнавлада має діяти лише в межах, визначених і дозволених їй вільними громадянами.Саме тому конституцію прийнято вважати головним правовим документом не стільки держави,скільки громадянського суспільства, вільної громадськості як такої. В умовах конституціоналізмуне держава повинна навчати громадян належній поведінці, а громадяни маютьвказувати державі на корисне для них спрямування її діяльності. У противному випадку громадяниризикували б отримати під виглядом конституції лише засіб пониження стандартівїх громадянської — політичної та особистої — свободи.4. Сучасна конституція дбає про те, щоб держава у своїй діяльності надмірно не обмежувалагромадян навіть тоді, коли це стосується питань національної безпеки. Адже в умовахдемократії та верховенства права потужним чинником процвітання громадянського суспільстваі окремих його членів є гарантування їм політичної та інформаційної свободи,яка вважається природною — органічно невід’ємною в розумінні Д. Локка. Таким чином,новітні конституційні стандарти автоматично передбачають захист свободи одержання тапоширення інформації, свободи думки та слова.5. Фактично всі конституційні приписи мають оцінюватися в якості основоположних,стратегічних правил існування вільного суспільства. Зокрема, зірка політичної філософіїХХ ст. Дж. Ролз вбачав у конституції зібрання правил справедливої процедури, форму інкорпораціїсвобод, за допомогою яких громадяни мають можливість повноцінно здійснюватисвоє життєве призначення. При цьому найважливішим з конституційних завдань він вважавзакріплення й гарантування інтелектуальної свободи як передумови політичної зрілостісуспільства, фактор його самоусвідомлення.6. Нині практично всі дослідники конституціоналізму визнають, що найголовнішимпризначенням конституції є обмеження державної влади, що передбачає встановлення прозорихі зрозумілих принципів будь-якої владної діяльності. Тобто конституціоналізм — цепряме заперечення репресивності у взаємовідносинах громадянського суспільства й держави.При цьому свобода думки, слова, вільного одержання і поширення інформації логічнопотрапляє в правовий простір, звільнений від політичного чи адміністративного контролю.Очевидно, що вільний пошук і поширення інформації є гарантіями свободи думки, совісті,слова, преси і ЗМІ в цілому.7. Вільне поширення інформації передбачає свободу пошуку інформації та свободуїї використання. Очевидно, що при цьому існують певні обмеження стосовно юридичногостатусу суб’єктів та об’єктів інформаційної діяльності. Зокрема, правовому захистові підлягаютьконфіденційна і таємна інформація. Дані категорії інформації мають передбаченийчинним законодавством особливий правовий режим, що є самоочевидним.8. Проблема, однак, полягає в тому, що конфіденційна інформація — це лише частинаінформації з обмеженим доступом, а інформація з обмеженим доступом може бути поширена,якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу і право громадськостізнати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення (частина першаст. 29 Закону України «Про інформацію»).9. Крім того, до категорії інформації з обмеженим доступом не може бути віднесенаінформація про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії органівдержавної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (п. 4, п. 5частини четвертої ст. 21 Закону України «Про інформацію»). Якщо ж врахувати, що незакон-23