Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД278З метою моніторингу виконання дільничними інспекторами міліції норм Закону «Про попередження насильствав сім’ї» в липні-вересні 2011 р. було проанкетовано 294 міліціонери у восьми областях України та в м. Сімферополі(АРК). Здійснене анкетування не претендувало на дослідження національного масштабу, водночасвоно дало можливість зробити певні висновки. З випадками насильства в сім’ї на своїх дільницях ДІМ стикаютьсядосить часто. Від 10 до 20 разів на місяць — трохи більше 14%, від 5 до 10 разів на місяць — більше45%, і майже 40% опитаних — до 5 разів на місяць. Таким чином, якщо порахувати за рік, то цифри відповіднобудуть у 14% — від 120 до 240 випадків, у 45% — від 60 до 120 випадків, у 40% — до 60 випадків на рік. Якщопомножити навіть найменшу цифру — до 60 випадків насильства на рік — на кількість дільниць (близько13 000), виходить майже 780 тис. випадків.Якщо вирахувати середньозважену кількість випадків насильства в сім’ї, з яким зустрічається в середньому1 дільничний інспектор міліції, то вийде 6,8 випадків на місяць, або близько 82 випадків на рік. Якщо виходитиз цього, то орієнтовна кількість випадків насильства в сім’ї складає на рік біля 1 066 000. Зрозуміло, щоце — орієнтовні суто оціночні підрахунки, але в їх основі лежать об’єктивні цифри цього дослідження.Водночас із даних відомчої статистики відомо, що кількість звернень у випадках насильства в сім’ї до ОВСскладає трохи більше 100 000 на рік. Тобто вже виникає різниця більш ніж у сім разів. То що ж тоді відбуваєтьсяз іншими випадками? Вони не реєструються? Вони не реєструються як випадки домашнього насильства? Щосьінше? Тож можна зробити висновок, що органами внутрішніх справ реєструється приблизно 10% випадківнасильства в сім’ї.У 2010 р. Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту було змінено підходи до зборустатистичних даних і запроваджена статистика кількості звернень за статтю. Так, у 2010 р.924 звернення надійшло від дітей (І півріччя 2011 р. — 557 звернень), 100 390 зверненьвід жінок (І півріччя 2011 р. — 56 184 звернення), 8 938 звернень від чоловіків (І півріччя2011 р. — 6 411 звернень). На заходи з попередження насильства в сім’ї протягом 2010 р.виділено 556 387,1 грн. (І півріччя 2011 р. — 242 090 грн.). До регіональних банків даних сімей,які опинилися в складних життєвих обставинах, занесено у 2010 р. 8 593 сім’ї (І півріччя2011 р. — 3 953 сім’ї), з них охоплено соціальним супроводом центрів соціальних службдля сімей, дітей та молоді — 3 308 сімей (І півріччя 2011 р. — 734). До центрів соціальнопсихологічноїдопомоги направлено у 2010 р. 387 сімей (І півріччя 2011 р. — 81 сім’я).Відповідно до даних Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитинипротягом першого півріччя 2011 р. щодо 888 дітей надійшли звернення в служби у справахдітей як про таких, що потерпали від насильства над ними, з них: 432 дівчинки (22 дітейпотерпіли від сексуального насильства, 22 — від економічного, 130 — від психологічного,258 — від фізичного); 456 хлопчиків (27 — від економічного, 134 — від психологічного,259 — від фізичного).2011 рік відзначився негативними тенденціями, пов’язаними із практикою руйнуваннянапрацьованих механізмів запобігання насильству внаслідок затягнутої адміністративноїреформи грудня 2010 р., в ході якої були загублені ці важливі сфери державного управління.Більшість висновків та рекомендацій, зроблених в попередній доповіді правозахиснихорганізацій щодо стану дотримання прав людини (2009–2010) залишаються актуальнимита нереалізованими. Лише в квітні 2011 р. указом Президента було затверджено положенняпро Міністерство соціальної політики, яке мало прийняти на себе функції центральногоуповноваженого органу державної влади у цій сфері, що відбулося в листопаді 2011 р. Ситуаціяіз обласними управліннями та районними відділами залишається невизначеною, щопризводить до управлінського хаосу, втрати ресурсів та напрацювань і, як наслідок, незабезпеченнюз боку держави законних прав та інтересів осіб, які страждають від насильствав сім’ї.Є й проблеми, пов’язані із недоліками нормативно-правового забезпечення у цій сфері.Так, здійснений в 2011 р. моніторинг виконання законодавства показав, що жертва не за-