Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОДОскільки рішення Суду містить достатньо абстрактні формулювання, важко передбачити,які практичні наслідки буде мати це доказове правило. Але можна вітати встановленняпевного критерію, який може бути корисним у вирішенні питання про допустимість доказів,а саме «цілеспрямованість дій».5.2. Інші проблемиУ справі Благого Європейський суд поставив питання про відповідність вимогам статті 6Конвенції ситуації, коли кримінальна справа, яка була припинена, поновлюється через деякийчас прокуратурою. У контексті статті 5 Конвенції аналогічне питання було поставленеу справі Корнійчука.У кримінальному судочинстві такі довільні дії правоохоронних органів є системноюпроблемою, і дозволяють правоохоронцям тримати будь-кого на «гачку» теоретично безкінечнодовго, припиняючи та поновлюючи кримінальне переслідування.5.3. Проект Кримінально-процесуального кодексуУ 2011 році у проект, який було розроблено у 2006–2009 роках робочою групою Національноїкомісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, були внесенідостатньо суттєві зміни. Частина змін сприяла покращенню тексту законопроекту, хочапроект і досі залишається обтяженим зайвими бюрократичними положеннями. Але певнізміни суттєво впливають не первісну концепцію кримінального судочинства.Одна з найбільших вад нинішнього законопроекту — це виключення суду присяжних.Хоча саме слово — присяжні — залишилося у тексті, але позначає воно аналог «народнихзасідателів», добре знайомих з радянських часів. І компетенція навіть такого суду присяжнихобмежена лише справами, де обвинуваченому загрожує позбавлення волі.Повернення до інституту народних засідателів, неефективність яких вже була доведеначасом, виглядає дуже дивним. Тим більше, за сучасного стану, коли судова влада не викликаєдовіри у більшості населення, суд присяжних мав можливість стати одним із інструментівпоновлення довіри до суду і контролю за судовою владою. Можна приєднатися довисновків експертів Ради Європи з цього приводу:«Суд присяжних зіграв значну роль у формуванні сучасних систем кримінальної юстиції, зокрема допомагаючизахищати незалежність судової влади та надаючи значущості події судового розгляду. У такий спосібвін, безсумнівно, сприяв зміцненню процесуальних гарантій обвинуваченого, створивши модель змагальногосудового процесу. У той самий час він посилив засади усного провадження, безпосередності і рівності сторіну здійсненні судового розгляду. Наявність лави присяжних справила потужний вплив на форми судового розгляду,викладення фактів, норми виключення доказів і забезпечення прав на захист.У тих системах, де демократія ще не дуже вкорінена і потребує підтримки, використання суду присяжних можнарозглядати як дуже корисний інститут для уникнення або зменшення ризиків, які загрожують судовій владі та її незалежності.Так само і в системі, що рухається від «інквізиційного» процесу до «змагального», створення суду присяжнихпідштовхуватиме трансформацію в бік усного, концентрованого судового розгляду безстороннім суддею,де сторони відіграють вирішальну роль у поданні доказів і врешті й у результатах самого судового розгляду. Отож,обмежену сферу застосування суду присяжних треба переглянути, бо поки він передбачений відповідно до статті 378проекту Кодексу тільки на клопотання обвинуваченого в справах про злочини, карані довічним позбавленням волі» 49 .Також у оновленій версії проекту стороні обвинувачення повернуті значні повноваження,які створюють підґрунтя для зловживань і які у попередній версії були надані лише49Висновок щодо проекту Кримінально-процесуального кодексу України, Страсбург, 2 листопада 2011,DG-I (2011)16, http://www.coe.kiev.ua/news/2012/01/Opinion%20on%20Draft%20CPC%20UA%20Ukr.pdf.80