Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВАНЬ ТА ІНШИХ ВИДІВ ПОГАНОГО ПОВОДЖЕННЯвоохоронців, є прокуратура України. Однак, статистика порушення кримінальних справза скаргами на погане поводження свідчить, що кримінальні справи за такими скаргамипорушуються прокуратурою вкрай рідко.За період з 2005 року органами прокуратури надіслано до суду усього 335 кримінальнихсправ про злочини цієї категорії у той час, як лише за останні два роки органами прокуратуризареєстровано понад 13 тисяч заяв і повідомлень про катування та інше погане поводженняз людьми в органах внутрішніх справ 17 .Хоча міжнародне право в галузі прав людини вимагає від держави провести ефективнерозслідування скарг про катування, на ділі органи прокуратури доволі часто неспроможніпровести таке розслідування.Значною мірою це пов’язано з двозначною роллю прокуратури: з одного боку самепрокуратура відповідає за перевірку законності дій міліції, а з іншого — прокуратура підтримуєобвинувачення у суді, а відтак, має тісні професійні зв’язки з працівниками міліції.Цей конфлікт інтересів завдає шкоди ефективному розслідуванню скарг про застосуваннякатувань.Іншою проблемою є те, що міліціонери, щодо яких ведеться розслідування у зв’язкуз повідомленнями про застосування ними катувань, продовжують працювати на тих же посадахв правоохоронних органах.Така ситуація створює у співробітників правоохоронних органів відчуття безкарностіі сприяє тому, що катування і погане поводження сприймаються більшістю з них не якзлочин, а як рутинний елемент практики боротьби зі злочинністю.Слід відзначити, що серед тієї незначної кількості скарг, за якими все ж таки проводитьсярозслідування, доволі часто воно проводиться за статтями 364 («Зловживання владоюабо службовим становищем») та 365 («Перевищення влади або службових повноважень»)КК України, а не за статтею 127 («Катування») КК України.Однак, кримінальні справи, порушені за цими статтями, не враховуються у статистицікримінального переслідування за катування, відповідальність за яке передбачена у статті 127КК України, що приховує реальний масштаб проблеми.4.1. ЗаконодавствоУ статтю 127 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальністьза катування, уже тричі вносилися зміни. Про попередні невдалі зміни, зроблені дотексту статті 127 КК України зазначалося у звітах за 2006 та 2009–2010 роки.В результаті внесення змін останнього разу (05.11.2009 року), з тексту статті зник спеціальнийсуб’єкт злочину — службова особа, а разом з ним й сутність кваліфікації та значеннятерміну «катування», визначеному у статті 1 Конвенції ООН проти катувань.На жаль, у 2011 році ситуація не змінилася. Положення цієї статті досі не відповідаютьвимогам статей 1–4 Конвенції ООН проти катувань.5. Практика національних судів5.1. Судова практика притягнення до відповідальності правоохоронцівСтаном на 10 жовтня 2011 року у Державному реєстрі судових рішень (далі — Реєстр)із 17 вироків, відповідно до яких до кримінальної відповідальності притягнуто осіб за статтею127 КК України, лише 3 судових рішення стосуються агентів держави.17http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=72169&fp=93147