Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОДму було зазначено номер справи № 2н-1019/2010 і з інформацією про те, що «Артемівський районний суд м. Луганськанаправляє їй копію судового наказу від 22.11.10 р. разом з копією заяви стягувача та копіями доданих донеї документів». Але ні копії судового наказу, ні копії заяви з копіями доданих до неї документів у конверті не було.Як зрозуміла С. О., комунальне підприємство «Жилсервіс» подало заяву про стягнення з неї заборгованостіпо платі за утримання будинків і споруд та прибудинкової території в сумі 2513,10 грн., з чим громадянка буланезгодна, бо послуг на таку суму не отримувала.07.12.10 р. С. О. подала голові Артемівського районного суду скаргу, де зазначила про:а) порушення ч.1 ст. 104 ЦПК України тричі :— їй не була направлена копія судового наказу;— листа направлено без повідомлення про вручення;— по даті на конверті та по даті прийняття наказу видно, що копія судового наказу була направлена боржникуне на наступний день після прийняття наказу, а з запізненням на 8 днів;б) порушення ч.2 ст. 105 ЦПК України, а саме: боржнику не було направлено копію Заяви про видачу наказу здоданими до неї документами.Судовий наказ було скасовано 07.02.2011.Відсутність гарантованої законом інформації про судовий наказ викликала необхідністьдодаткових зусиль громадянки з метою отримання такої інформації, що ускладнило для неїдоступ до правосуддя.В обох випадках до надання інформації громадянам про факт видачі щодо них судовихнаказів працівники судів виявили недбале ставлення, комунальні підприємства взагалі ненадали безпосередньо споживачам будь-яку інформацію про подання заяви до суду. В обохвипадках громадяни узнавали про факт видачі судового наказу з запізненням.В обох випадках порушено право на інформацію як умову досягнення правосуддя.862.2. Відсутність можливості на справедливий і публічний розгляд справипо заборгованості споживача житлово-комунальних послугЗгідно з законодавством, при наказному провадженні розгляд заяви про стягнення заборгованостіпроводиться без участі самого споживача. Не враховується ситуація, що споживачможе взагалі не мати заборгованості перед підприємством, яке надає житлово-комунальніпослуги, або ж заборгованість його може бути меншою, ніж та, яку виставляєпідприємство-заявник.За даними громадських приймалень правозахисних організацій, підприємствами заявляласязаборгованість в середньому на 30–50% вище реальної або тієї, розмір якої визнаєтьсязаконом.У всіх 100 випадках проаналізованих судових наказів заяви комунальних підприємстврозглядалися суддею одноосібно. Формально дотримані норми ч. 2 ст. 102 ЦПК, а по суті —громадянин відчужений від свого права на справедливий розгляд його справи, на судовийзахист своїх прав та законних інтересів.Як правило, громадяни отримували копію вже готового судового наказу, і лише післяцього могли бути присутніми при розгляді їхніх заяв про скасування судових наказів. Алецей розгляд, за даними скарг громадян, проводився формально. Більше того, при наказномупровадженні порівняно з позовним провадженням судді ігнорували норми законів, якізахищали права людини в житлово-комунальній сфері.