Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

XXII. НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї — ЯК ВИЯВ ҐЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИхищена від вчинення щодо неї/нього насильства в сім’ї, а правопорушники не несуть адекватноївідповідальності. Назвемо деякі з основних проблем.1. Визначення термінів, (які є засадничою частиною будь-якого закону) що містятьсяу ст. 1 Закону «Про попередження насильства в сім‘ї», не відповідають сутності проблеминасильства в сім’ї та міжнародним стандартам. Частина з них не узгоджена з іншими нормативно-правовимиактами. Наприклад, коло осіб, на яких має поширюватися дія законодавстваз попередження насильства в сім’ї, окреслене через поняття «члени сім’ї», унеможливлюєна практиці захист певних груп осіб, які не підпадають під це поняття, але страждають віднасильства в сім’ї та потребують допомоги. Ця прогалина має бути усунута.2. Відсутність прямого посилання у Законі «Про попередження насильства в сім’ї»(ст. 2) на норми міжнародних договорів впливає на низьку ефективність застосування міжнароднихстандартів у сфері протидії насильству в сім’ї на рівні правозастосування.3. Формальний підхід до діяльності щодо протидії насильству в сім’ї з боку вищогокерівництва влади держави виявляється на прикладі затвердженого 1 грудня 2010 р. КабінетомМіністрів України плану заходів з проведення Національної кампанії «Стоп насильству!»на період до 2015 р., виконання якого не координувалося в 2011 році.4. Окрім неузгодженості між деякими нормативно-правовими актами існує проблемаїх практичного застосування. Так, наприклад, під час проведення каскадних тренінгів длядільничних інспекторів міліції з питань протидії насильству в сім’ї в рамках Програми рівнихможливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН , було виявлено низький рівеньзнань нормативно-правових актів, а також незастосування положень Закону України «Пропопередження насильства в сім’ї» в практичній діяльності. Як свідчить спілкування з учасникамитренінгів, не всі з них мають текст цього Закону, а також наказу 3131/386 (2009 р.).Яскравим прикладом незнання законодавства є інформація про продовження винесенняофіційних попереджень про неприпустимість віктимної поведінки після виключення цьогоположення із Закону в 2009 р., чому є підтвердженням лист від 30.06.2011 р. № 01-15/923Управління у справах молоді та спорту Закарпатської ОДА.5. Застосування положень нормативно-правових актів напряму залежить від їх доведеннядо відома виконавців. Моніторинг показав низьку правову дисципліну на різнихщаблях влади, внаслідок чого інструкції та внутрішні документи можуть мати в практиціверховенство над законами, а прийняті зміни до законів — не доводитися до виконавцівроками. Відсутня система постійного навчання співробітників органів внутрішніх справ,суддів, соціальних працівників щодо чинних положень законодавства у сфері подоланнянасильства в сім’ї.6. Фактично відсутнє фінансування діяльності у сфері попередження насильства в сім’їта надання допомоги потерпілим, що призводить до невиконання положень законодавства.Як результат — збільшення кількості скарг на бездіяльність та дії різних органів влади, якіприходять, в тому числі на Національну «гарячу лінію» із запобігання насильству та захиступрав дитини.«Мені 18 років, і я маю проблеми з вітчимом, він п’є, дебоширить і управи на нього не має, бо в нього братміліціонер, він нічого не боїться. Скажіть, що робити? У мене почалися гормональні зрушення через постійніскандали» (15.04.2011 р., Рівненська область).«Мій син вигнав мене з квартири. Квартира повністю належить мені, він там лише зареєстрований, але змінившивсі замки категорично відмовляється пустити мене. Після виклику міліції я чекала декілька годин, потімприйшов дільничний, сказав що нічого не може зробити, щоб розбиралися самостійно, заяву приймати не буде.Що робити в такій ситуації?» (01.07.2011 р., Дніпропетровська область).У рамках «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні», в 2009–2011 рр. було впровадженовсеукраїнську навчальну програму з питань запобігання насильству в сім’ї: підготовлено 44 тренери,які провели більше 600 тренінгів для дільничних інспекторів міліції (біля 60% усіх ДІМ).279