Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

XXII. НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї — ЯК ВИЯВ ҐЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИпопередження насильства в сім’ї відповідно до соціальних потреб регіону. При цьому, якимчином визначати потреби регіону, не визначено ні Законом, ні існуючими підзаконниминормативно-правовими документами. Інформація про зроблені уповноваженим органомвлади з цього питання подання відсутня. І це при тому, що не у всіх регіонах України створеніта діють кризові центри. При цьому в більшості регіонів діють установи, які надаютьдопомогу жертвам насильства в сім’ї. Такі установи фінансуються як з обласних та місцевихбюджетів, так і з міжнародних фондів. В 2011 р. не було змінено Типове положення процентри соціально-психологічної допомоги, відповідно до якого забезпечення тимчасовогопритулку можливе лише для осіб, вік яких не перевищує 35 років та для осіб (без указаннявіку) з неповнолітніми дітьми, місце реєстрації яких знаходиться в межах регіону, в якомуфункціонує заклад. Ці питання стосується і соціальних центрів матері та дитини. Наданнядопомоги особам похилого віку, які постраждали від насильства в сім’ї, або щодо яких існуєреальна загроза вчинення такого насильства, до цього часу є не вирішеним питанням.Табл. 4. Статистика МВС (2010 р. — перше півріччя 2011 р.)РікКількість жертв насильства в сім’ї, направленихдо спеціалізованих установдля реабілітації 2010 р.Кількість осіб, які вчинили насильствов сім’ї, направлених до кризових центрівдля проходження корекційної програми2010 р. 317 3 673І півріччя 2011 р. 114 2 047Всього: 431 5 72012. Моніторинг показав, що центри медико-соціальної реабілітації жертв насильствав сім’ї не надають Міністерству охорони здоров’я України інформацію про обсяги проведеноїними роботи для узагальнення. Водночас лист від Управління охорони здоров’я м. Севастополяпоказав, що за 7 років існування центру, в якому в штаті 10 працівників, включноз акомпаніатором не було жодного звернення від потерпілих від насильства. Разом з тимнижче наведені дані щодо кількості осіб в м. Севастополі, яких взято на облік за вчиненняфізичного насильства в сім’ї: в 2004 р. — 456, в 2005 — 584, в 2006 — 527, в 2007 — 625,в 2008 — 816, 2009 — 895, 2010 — 1047. Можна припустити, що кількість потерпілих відфізичного насильства буде не меншою. Про що це може свідчити: про відсутність належногоінформування жертв насильства в сім’ї про існування центру та можливість отриманнявідповідної допомоги чи про наявність даного центру лише в «паперовому» варіанті?13. У 2009–2011 рр. було проведено ряд моніторингових досліджень, спрямованих навивчення судової практики у справах, пов’язаних з жорстоким поводженням з дітьми, насильствомщодо дітей та жінок та суто насильством в сім’ї [2; 3; 4]. Узагальнення отриманоїінформації з цих досліджень дозволяє зробити такі висновки щодо особливостей притягненнядо кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з насильством в сім’ї:А. У переважній більшості, при розгляді справ про злочини, пов’язані з насильствому сім’ї, що належать до категорії нетяжких та середньої тяжкості, суд звільняє обвинуваченихвід відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 ККУкраїни. Отже, можна стверджувати про відносну «м’якість» покарань, що призначаютьсясудами.Б. Суди дуже рідко виносять окремі ухвали з метою звернення уваги соціальних службабо органів внутрішніх справ на сім’ю, в якій було вчинено насильство в сім’ї, з метоюподальшого запобігання вчиненню насильства в сім’ї, попередження вчиненнябільш тяжкого злочину, захисту прав жертв. Винесення окремої ухвали/постановиОбмеження в забезпеченні тимчасовим притулом зумовлюється необхідністю витрат на утриманнязакладів, що здійснюються за місцем реєстрації за рахунок коштів місцевого бюджету, передбаченихдля виконання програм, спрямованих на розв’язання проблем дітей, жінок та сім’ї.281