ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОДПро це він заявив на зустрічі, що була організована журналом «Український тиждень» такнигарнею «Є» .«До людей, що перебувають на досудовому утриманні, ставляться, як до засуджених. Ценеправильно. Адже ми маємо використовувати принцип презумпції невинуватості. У Європі,наприклад, такі заходи застосовуються нечасто. І лише у тому випадку, коли необхідно матилюдину «під рукою» для проведення додаткових експертиз», — наголосив єврокомісар. Такожвін підкреслив, що українська пенітенціарна система має бути гуманнішою, аби людимали змогу виправитись. Крім того, у місцях утримування має надаватися якісна медичнадопомога. «Забираючи в людини свободу, ніхто не має права забирати у неї здоров’я», — вважаєХаммерберґ.Відповідно до частини 2 статті 84 Кримінального кодексу України «особа, яка післявчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджаєвідбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшогойого відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину,характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи». Але ця норма розповсюджуєтьсялише на осіб, які є засудженими і відносно яких вирок суду набрав законноїсили. Стосовно осіб, щодо яких застосований арешт як запобіжний захід, ця норма не застосовуєтьсядо тих пір, поки особа не буде визнана судом винною або невинуватою. Проте,як свідчить практика розгляду кримінальних справ в українських судах, людина може перебуватипід вартою без остаточного рішення суду багато років. Траплялись випадки, колив подібному стані особа перебувала терміном до 12 років, позбавлена можливості, в разіпотреби, бути звільненою від відбування покарання за станом здоров’я. Також особи, якіперебувають під вартою і не є засудженими, не мають можливості отримати профільну адекватнумедичну допомогу у спеціалізованих лікарняних закладах, підпорядкованих ДптСУ,з огляду на те, що відносно них вирок не набув законної сили.Що ж до переведення хворих із СІЗО до цивільної лікарні, якщо належна медичнадопомога в установі ДПтСУ не може бути надана, виникає інша проблема. Відповідно донаказу ДДУВП № 6 ДСК 2000 року обвинувачені у скоєнні злочину, які перебувають підвартою, направлені для лікування чи обстеження в цивільні лікарні, повинні з метою попередженнявтеч утримуватися із застосуванням наручників цілодобово (!). Застосуваннянаручників — це захід безпеки, який застосовується до осіб, що на законній підставі перебуваютьпід вартою і поводять себе неадекватно, тобто провокують конфлікт, або своїмиактивними діями представляють небезпеку для персоналу закладу. Наручники застосовуютьсяна певний нетривалий фіксований час, доки ув’язнений не заспокоїться. Наручникивідносяться до спеціальних засобів, які застосовуються як заходи безпеки «для припиненняфізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогамадміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов’язків.»Тобто якщо ув’язнений скоїв дисциплінарне правопорушення, він буде покараний у виглядізастосування наручників, наприклад, на дві години, тільки якщо він своїми діями створюєнебезпеку для оточуючих, в усіх інших випадках дисциплінарних правопорушень, до ньогобудуть застосовані альтернативні до застосування спеціальних заходів безпеки методи впливу.В випадках переведення особи для лікування в медичні заклади, що не підпорядкованіДПтСУ, її карають застосуванням наручників на необмежений термін, тобто спеціальнізасоби безпеки у вигляді наручників застосовуються до хворих людей, які не вчинили дисциплінарніпроступки.68-річний професор Темченко 20 місяців перебував під вартою в Криворізькому СІЗО, не зважаючи на те, щостан його здоров’я можна було вважати критичним. Декілька фахових експертів висловилися з приводу стануздоров’я Темченка, і на підставі їх висновків Європейський суд зазначив в своєму рішенні про термінові заходивідповідно до правила 39 Регламенту Європейського суду, що Темченко потребує негайної госпіталізації доhttp://www.khpg.org/index.php?id=1322140395336
XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВспеціалізованої профільної лікарні для надання йому адекватної професійної медичної допомоги. Темченкозамість того, аби лікуватись належним чином, утримувався в СІЗО тільки тому, що прокуратура наполягала,а суд щоразу задовільняв подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокуратураі суд не звертали уваги на те, що Темченко є людиною похилого віку, страждає на смертельні хвороби,не представляє для суспільства небезпеки, оскільки обвинувачувався у замаху на отримання хабара і буввідсторонений від посадових обов’язків. Тобто він не міг гіпотетично продовжувати злочинну діяльність, навітьякщо його вина у скоєнні злочину була би доведена судом належним чином. В разі різкого погіршення стануздоров’я Темченко доставлявся до реанімаційного відділення міської лікарні або до стаціонару і утримувавсяприкутим до ліжка наручниками цілодобово.Анатолій Георгієвич Темченко — доктор технічних наук, професор, академік Академії гірничих наук, колишнійректор Криворізького технічного університету. Його діяльність відзначена Державною премією в галузі науки ітехніки та почесним званням «Заслужений працівник народної освіти України», він нагороджений численниминагородами та відзнаками. Тим не менше, усе це не рятувало його від нелюдського поводження.Отже, ми стикнулись з ситуацією, коли, з одного боку, Європейський суд відповідно доПравила 39 Регламенту Європейського суду рекомендував Україні вжити термінових заходівщодо негайної госпіталізації хворого, а з другого держава не виконувала зазначені вимоги.Навіть якщо уявити, що Темченко був би переведений до спеціалізованого профільноголікувального закладу (в даному випадку таким був інститут кардіології ім. М.Д. СтражескаАМН України), це все одно не вирішувало би проблеми.Таким чином, людина, яка потребує медичної допомоги, а також відповідних належнихумов для лікування, піддається насильству у вигляді застосування спеціальних засобів — наручників— без обмеження в часі. У рішенні Європейського суду «Охрименко проти України»Суд однозначно кваліфікував тримання хворого в наручниках як заборонене поводження:«Суд вважає, що утримання заявника в наручниках не може бути виправдане міркуваннямибезпеки, і, враховуючи його стан здоров’я, було нелюдським і таким, що принижує гідність,поводженням. Таким чином, була порушена стаття 3 Конвенції».Наведемо інший приклад. Киянин Сергій Карпиленко був заарештований у грудні 2009 року за нібито груповийнапад у ботанічному саду. За заявами Сергія, його почали бити вже під час первинного перебування у відділкуміліції. 10.04.2010 Карпиленко був доставлений із СІЗО № 13 до міської лікарні швидкої допомоги, де йому булипроведені кілька операцій — вирізана селезінка, проведені операції на легенях. Лікар-хірург пояснив, що застаном травм, вони були отримані за два дні до доставлення його до лікарні. Це збігається зі словами Сергія, щойого після суду відвезли до Шевченківського РУ ГУМВС, де його побили п’ятеро людей. В останні місяці життяСергій через те, що він перебував в одній камері з людиною, хворою на відкриту форму туберкульозу, ще й захворівна туберкульоз легенів. Карпиленко помер 7 листопада 2011 у віці 27 років. У свідоцтві про смерть данихпро причину смерті не вказано. Сам Сергій і його захисник неодноразово зверталися до суду з клопотанням прозміну запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд у зв’язку зі станом здоров’я, проте, незважаючи на обставини, які переконливо свідчили, що тримання під вартою в даному випадку не є необхідним,а скоріш за все, і недоречним, бо Карпиленко не представляв для суспільства небезпеки, крім того потребувавнегайного профільного лікування, прокуратура і суд залишилися невблаганними. В результаті життя людинивтрачене, при тому, що держава лишилася осторонь і жодна посадова особа не взяла на себе відповідальністьза безглузду смерть 27-річного чоловіка.Доступ до медичної допомоги, що передбачає також і вільний вибір лікаря, є однимз мінімальних стандартів, який визначений Європейським Комітетом із запобігання катуваннямчи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню,відносно підданих арешту в СІЗО. Позиція Європейського суду в цьому питанні такожчітко визначена в низці рішень, зокрема, в справах Кучерук проти України, Яковенко протиУкраїни та інших: ненадання своєчасної та належної медичної допомоги прирівнюється до337
- Page 1 and 2:
ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРА
- Page 3 and 4:
ВІД УКЛАДАЧІВВІД У
- Page 5:
ГРОМАДСЬКА ОЦІНКА
- Page 9 and 10:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 11 and 12:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 13 and 14:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 15 and 16:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 17 and 18:
ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕСЛІД
- Page 19 and 20:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 21 and 22:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 23 and 24:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 25 and 26:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 27 and 28:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 29 and 30:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 31 and 32:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 33:
ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮ
- Page 37 and 38:
I. ПРАВО НА ЖИТТЯ32 р
- Page 39 and 40:
I. ПРАВО НА ЖИТТЯКрі
- Page 41 and 42:
I. ПРАВО НА ЖИТТЯ— у
- Page 43 and 44:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 45 and 46:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 47 and 48:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 49 and 50:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 51 and 52:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 53 and 54:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 55 and 56:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 57 and 58:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 59 and 60:
III. ПРАВО НА СВОБОДУ
- Page 61 and 62:
III. ПРАВО НА СВОБОДУ
- Page 63 and 64:
III. ПРАВО НА СВОБОДУ
- Page 65 and 66:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 67 and 68:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 69 and 70:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 71 and 72:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 73 and 74:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 75 and 76:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 77 and 78:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 79 and 80:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 81 and 82:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 83 and 84:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 85 and 86:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 87 and 88:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 89 and 90:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 91 and 92:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 93 and 94:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 95 and 96:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 97 and 98:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 99 and 100:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 101 and 102:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 103 and 104:
VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 105 and 106:
VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 107 and 108:
VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 109 and 110:
VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 111 and 112:
VIII. ПРАВО НА ДОСТУП
- Page 113 and 114:
VIII. ПРАВО НА ДОСТУП
- Page 115 and 116:
VIII. ПРАВО НА ДОСТУП
- Page 117 and 118:
IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 119 and 120:
IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 121 and 122:
IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 123 and 124:
IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 125 and 126:
IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 127 and 128:
IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 129 and 130:
IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 131 and 132:
X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 133 and 134:
X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 135 and 136:
X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 137 and 138:
X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 139 and 140:
X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 141 and 142:
XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 143 and 144:
XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 145 and 146:
XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 147 and 148:
XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 149 and 150:
XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 151 and 152:
XII. СВОБОДА ПЕРЕСУВ
- Page 153 and 154:
XII. СВОБОДА ПЕРЕСУВ
- Page 155 and 156:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 157 and 158:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 159 and 160:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 161 and 162:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 163 and 164:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 165 and 166:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 167 and 168:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 169 and 170:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 171 and 172:
XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 173 and 174:
XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 175 and 176:
XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 177 and 178:
XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 179 and 180:
XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 181 and 182:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІ 1
- Page 183 and 184:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІж
- Page 185 and 186:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІб
- Page 187 and 188:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІ2.
- Page 189 and 190:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІр
- Page 191 and 192:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІП
- Page 193 and 194:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІп
- Page 195 and 196:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІІ
- Page 197 and 198:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІв
- Page 199 and 200:
XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІш
- Page 201 and 202:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 203 and 204:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 205 and 206:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 207 and 208:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 209 and 210:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 211 and 212:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 213 and 214:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 215 and 216:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 217 and 218:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮі
- Page 219 and 220:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮн
- Page 221 and 222:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮТ
- Page 223 and 224:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮ24
- Page 225 and 226:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮн
- Page 227 and 228:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮм
- Page 229 and 230:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 231 and 232:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 233 and 234:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 235 and 236:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 237 and 238:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 239 and 240:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 241 and 242:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 243 and 244:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 245 and 246:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 247 and 248:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 249 and 250:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 251 and 252:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 253 and 254:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 255 and 256:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 257 and 258:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 259 and 260:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 261 and 262:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 263 and 264:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 265 and 266:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 267 and 268:
XXI. ПРАВА ДИТИНИ2. Мі
- Page 269 and 270:
XXI. ПРАВА ДИТИНИ3.3. З
- Page 271 and 272:
XXI. ПРАВА ДИТИНИкіл
- Page 273 and 274:
XXI. ПРАВА ДИТИНИохо
- Page 275 and 276:
XXI. ПРАВА ДИТИНИ8. Ра
- Page 277 and 278:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 279 and 280:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 281 and 282:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 283 and 284:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 285 and 286: XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 287 and 288: XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 289 and 290: XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 291 and 292: XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 293 and 294: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 295 and 296: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 297 and 298: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 299 and 300: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 301 and 302: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 303 and 304: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 305 and 306: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 307 and 308: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 309 and 310: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 311 and 312: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 313 and 314: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 315 and 316: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 317 and 318: XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 319 and 320: XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 321 and 322: XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 323 and 324: XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 325 and 326: XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 327 and 328: XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 329 and 330: XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 331 and 332: XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 333 and 334: XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВ2.
- Page 335: XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВк
- Page 339 and 340: XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВп
- Page 341 and 342: XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВп
- Page 343 and 344: XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВ8.
- Page 345 and 346: 2. ВИПАДКИ КАТУВАНЬ
- Page 347 and 348: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 349 and 350: 4. ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІ
- Page 351 and 352: Наукове виданняПРА