Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТІВ В УКРАЇНІ 1. Загальний огляд2011 рік став для України роком намірів провести удосконалення вітчизняного законодавства,яке регламентує перебування іммігрантів в державі. Про необхідність подібнихзмін та усунення правових прогалин й колізій у відповідних нормативних актах неодноразовозаявляла правозахисна спільнота, проте, вжиті владою кроки по оптимізації моделівзаємовідносин «держава-іноземець» є суперечливими й неоднозначними з точки зорузабезпечення дотримання прав іммігрантів. Запропоновані зміни до законодавчих актів,якими у 2011 році регулювалось перебування іммігрантів в Україні, мали фрагментарнийй вибірковий характер і не сприяли посиленню правового захисту іноземних громадян відможливих корупційних зловживань в державних органах та випадків свавілля з боку силовихструктур. Запроваджені ініціативи стали лише додатковим підтвердженням того, щозагальний вектор імміграційної політики України поступово, але невпинно зміщується у бікпосилення правового тиску на іммігрантів та забезпечення тотального контролю за їх перебуваннямв державі, що призводить до балансування України на межі порушень загальновизнанихміжнародних норм дотримання прав і свобод мігрантів.Вірогідно, що на цей процес мало вплив певне розчарування країн Європи в окремихпринципах державної мультикультурності та пасивної толерантності, що протягом 2011 рокупроявлялось як у публічних висловлюваннях європейських лідерів, так і у їх конкретних управлінськихрішеннях. Проте, порівняно з Європою, імміграційна ситуація в Україні дещо інша,і, наразі, влада не має вагомих та чітко обґрунтованих підстав для культивування політикиагресивної настороженості стосовно іммігрантів. Подібні дії не тільки недоцільні, а й небезпечні,оскільки останні кілька років український уряд, з подачі силових структур, і без тогоставиться до іноземців із значною упередженістю, а у політиці «лібералізму з м’язами», яказараз сповідується владою в Україні, традиційно більше м’язів, ніж лібералізму.Правозахисники неодноразово вказували на очевидну надуманість спроб уряду і політиківрозцінювати в’їзд іноземних мігрантів в Україну, як серйозну загрозу для національнихінтересів держави, причину етнічного «розмивання» української нації та вагомий факторпогіршення криміногенної ситуації в країні — необхідні для подібних висновків факти нефіксувались, а повний і неупереджений аналіз офіційної статистики свідчить про протилежне.Відповідно до даних Міністерства внутрішніх справ, станом на 01.10.2011 року в Україніперебуває 300 142 іноземця. Таким чином, відсоток іммігрантів до корінного населенняскладає лише 0,6, у той час, як критичною масою іммігрантів, за висновками демографів,вважається 10–12% від загальної кількості населення країни.Підготовлено Володимиром Батчаєвим, Асоціація українських моніторів дотримання прав людинив правоохоронних органах293