Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОДРазом із тим, слід ураховувати, що не лише недостатнє фінансування на той чи іншийрік створює складну ситуацію у сфері соціального захисту військовослужбовців, алей законодавство у цій сфері, яке було ухвалено на зорі незалежності України та майже незмінилось за двадцять років існування нашої держави. Так, Закон України «Про соціальнийі правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безнадійно застарів та створюєдуже велику кількість перешкод на шляху реформування військової сфери. У зв’язку з недолікамицього Закону виникають складні правові конфлікти у різних сферах соціальногозахисту та реалізації прав і свобод військовослужбовців.Не виключенням з цього приводу стало навіть й право на свободу совісті. Так, у частині3 статті 6 названого Закону зазначається, що особам, релігійні переконання яких перешкоджаютьпроходженню строкової військової служби, надається право на альтернативнуслужбу згідно з Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу». Таким чином,правом на альтернативну службу у контексті приписів цього Закону можуть користуватисялише особи, які призиваються на строкову військову службу, а особи, що проходять військовуслужбу за контрактом цим правом користуватися не можуть. Проте виникає питаннястосовно того, що робити в тому випадку, якщо релігійні переконання у військовослужбовцябули сформовані вже під час проходження військової служби. На наш погляд, право насвободу совісті при проходженні військової служби повинно розглядатися значно ширшета охоплювати собою випадки виникнення релігійних переконань при проходженні військовоїслужби. Закон повинен передбачати, що у тому випадку, коли релігійні переконаннявиникли під час проходження строкової військової служби, такий військовослужбовець повиненбути звільнений з військової служби та направлений на проходження альтернативної(невійськової) служби. Що стосується осіб, які проходять військову службу за контрактом,то набуття відповідних переконань повинно бути підставою для розірвання контракту напроходження військової служби.Крім цього, таке вузьке та однобічне розуміння права на альтернативну службу названимЗаконом, а також недостатня розробленість відповідних конституційних положеньпороджує й інші проблеми у цій сфері. Слід зазначити, що гуманізація українського законодавствабула спрямована на створення умов, за яких кожний громадянин мав би змогувиконувати покладені на нього обов’язки. У зв’язку з цим, у частині 4 статті 35 КонституціїУкраїни чітко встановлено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків переддержавою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разіякщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина,виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.На перший погляд, це положення дійсно сприяє тому, що громадянин України, якиймає релігійні переконання та підлягає призову на строкову військову службу, не буде ухилятисявід неї, а натомість буде проходити альтернативну (невійськову) службу. Проте у ційсфері виникають правові конфлікти, що пов’язані з недостатньою урегульованістю на конституційномурівні питань, пов’язаних з альтернативною службою, що призводить до неправильногоуявлення про неї як громадянами, що підлягають призову на військову службу таякі мають відповідні релігійні переконання, так і розробниками нормативно-правових актів,що не сприяє створенню нормативних гарантій реалізації цього обов’язку.Так, з вищевказаної конституційної норми не є зрозумілою юридична природа альтернативноїслужби, у зв’язку з чим її у переважній більшості розуміють саме як правона альтернативну службу. Саме таке розуміння призвело до того, що Закон України «Проальтернативну (невійськову) службу» розглядаючи її теж як право не встановлює юридичноївідповідальності за ухилення від неї. Також названа відповідальність не прописана ні в КодексіУкраїни про адміністративні правопорушення, ні в Кримінальному кодексі України.Єдино можливою санкцією для осіб, що ухиляються від альтернативної служби або порушуютьінші вимоги, які висуваються до осіб, що її проходять (частина 2 статті 8 Закону)є таке положення: «У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної службиабо вчинення інших дій, передбачених частиною першою цієї статті, комісія може скасу-328