ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОДБ. Коли він спробував подзвонити в громадську організацію, що надає консультативну таюридичну допомогу біженцям та мігрантам, міліціонери просто відібрали в нього мобільнийтелефон. Зрозуміло, ніяких наркотиків непрохані гості не знайшли, зате їм вдалося виявити200 грн., які й були «вилучені» (ймовірно, у дохід агентів держави, які вважають, що вонаматеріально недостатньо високо оцінює їхню роботу).Б. розповідає, що міліціонери постійно чіпляються до іноземців, під приводом перевірки документів, і ЗАВЖДИвідбирають гроші, навіть коли документи з собою і в повному порядку. «Мені, коли я приїхав до Харкова, друзісказали: бійся скінхедів і міліцію! Але скінхедів я всього кілька разів бачив у районі метро «Студентська», коливони нападали на арабів... А міліціонери в Харкові на кожному кроці», — говорить Б., мало не плачучи.Звітуючись про свої успіхи, правоохоронні органи звикли рапортувати про зменшеннярівня активності в Україні радикальних формувань «скінхедівського» спрямування з притаманнимидля них лозунгами про чистоту білої раси та звичними атрибутами і фетишами —бритими головами, нацистськими свастиками тощо. Одночасно правоохоронці вперто небачать інших кричущих проявів ксенофобії і дискримінації, коли їх суб’єктами та об’єктамиє особи однієї раси і громадяни однієї країни.3. Сучасна ксенофобія в УкраїніДо специфічних видів ксенофобії, притаманних сучасній України, необхідно віднести«мовну ксенофобію»,викликану не стільки мовними уподобаннями жителів країни — їхсхильністю до використання у побуті української або російської мови, скільки багаторічнимибитвами політиків за електорат, коли «мовне питання» було чи не головним гаслому передвиборчій кампанії, підміняючи відсутність у кандидатів стабілізаційних економічнихпрограм. У теперішній час епідемія «мовної сегрегації» українського суспільства, якарозпочалась ще за минулого уряду, продовжує набувати все більших масштабів, і розподілУкраїни на два табори — українськомовний та російськомовний, постійно підживлюєтьсяз ініціативи політиків, які знаходять ідеологічне й культурологічне обґрунтування цьомунегативному процесу. Для пересічного українця вибір української чи російської мови, якмови спілкування, поступово став не тільки показовою ознакою прихильності до тієї чиіншої політичної сили, а й своєрідним індикатором впізнання «свій-чужий» та сигналом донеприйняття або навіть агресії щодо визначеного таким чином «чужого».Подібна відверта дискримінація носіїв іншої мови та мешканців «ворожих регіонів» вжене зводиться тільки до взаємних образ, а поступово переходить у фазу активної агресії тасупроводжується чиненням насильницьких дій.9 травня 2011 р. у місті Севастополь було скоєно напад на помічника депутата Тернопільськоїобласної ради, 60-річного Анатолія Декіна . Перед цим йому зателефонував невідомий,який представився земляком із Західної України та запропонував зустрітися. КолиАнатолій Декін прийшов на заздалегідь обговорене місце зустрічі, на нього напали троє молодиків,силоміць затягнули до парку, де почали жорстоко бити, незважаючи на похилий вікта інвалідність потерпілого. В результаті Анатолій Декін із зламаними ребрами, пошкодженнямноги та чисельними гематомами потрапив у лікарню. Мотиви своїх насильницьких дійнападники пояснили жертві просто: «Севастополь — русский город. Мы всех вас истребим».У подальшому було встановлено особи двох нападників, які, за інформацією прес-медіа,являлись членами однієї з організацій проросійської спрямованості. Лідер ВО «Свобода»Олег Тягнибок впевнений, що причиною нападу на Анатолія Декіна була його українськанаціональність, мова та активна позиція у відстоюванні прав українців. Показово і те, щоhttp://khpg.org/index.php?id=1316279164160
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСКРИМІНАЦІЇ, РАСИЗМУ ТА КСЕНОФОБІЇпредставники ВО «Свобода» висловили свою зневіру у можливостях і бажанні місцевихправоохоронців надати належну оцінку скоєному злочину, заявивши: «Звертатися до кримськихправоохоронних органів давно не має сенсу, адже вони часто є механізмом репресійпроти «Свободи» у Криму. На це вказує навіть той факт, що злочинці дотепер розгулюютьпо вулицям Севастополя, а тому ми звертаємося до МВС та СБУ з вимогою розслідуватицей злочин та наказати винних».У тому ж Севастополі 17 серпня 2011 р. у маршрутному таксі місцевий житель вдаривножем туриста . Причиною конфлікту стала сварка — чоловіки посперечалися через те, хтораніше зайняв чергу на зупинці. Очевидці вказують, що мешканець Севастополя по акцентусвого опонента зрозумів, що той не місцевий і, після цього, почав ображати приїжджого,вказувати, що «москалю» слід «валити до себе додому»,а потім вдарив ножем і, після зупинкитаксі, втік. Злочинець був невдовзі затриманий, про що на сайті УМВС України у м.Севастополь було розміщене відповідне повідомлення , де, вже у звичній для міліції манері,замовчується складова національної ворожнечі у мотивах вчинення злочину, сам злочинпереводиться виключно в побутову площину та вказується про прийняття рішення щодопорушення кримінальної справи за статтею 125 КК України (легкі тілесні ушкодження).Таким чином, у теперішній час є підстави говорити про появу в Україні порівнянонових мотивів для ксенофобних настроїв — мовного й територіального, коли причиноюдля ворожого ставлення є не раса і національність об’єкта неприязні, а його мова спілкуванняабо місце проживання на тій чи іншій території усередині однієї країни. Враховуючистрімке поширення подібної ксенофобії, вона стає серйозною загрозою та одним з факторівдестабілізації ситуації в країні.Як вже було сказано, ксенофобія за етнічною ознакою не є гострою проблемою длятрадиційних меншин. Однак цього не можна сказати про ромів (циган), які останнім часомнайчастіше піддаються дифамації, дискримінації або навіть нападам на ґрунті ненависті.В силу соціально-економічних, культурних та історичних причин більшість членів цієї етнічноїгрупи належать до найбідніших прошарків населення. Стійки негативні стереотипимасової свідомості, пов’язані з ромами, укорінилися в українському суспільстві. В засобахмасової інформації досить часто можна натрапити на публікації, які зображають загальнийпортрет цілого народу як наркоторгівців та шахраїв, а правоохоронні органи проводять профілактичнуроботу з ромами, яку цілком можна оцінювати, як дискримінаційну.Виконавчий директор Європейського Центру з прав циган (ЄЦПЦ) Дезідеріу Гергеїзвернувся до генерального прокурора України Віктора Пшонки і міністра внутрішніх справУкраїни Анатолія Могильова стосовно інформації, про те, що правоохоронні органи Львовата Львівської області «незаконно знімають відбитки пальців» і «дискримінаційно перевіряютьдокументи» у представників ромського населення регіону . Зокрема, як повідомляєтьсяна офіційному сайті Інституту прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії,за повідомленнями неурядових організацій, протягом вересня-жовтня 2011 року роми, якіпроживають на даній території, «піддавалися навмисній кампанії зі збору персональної інформації(перевірка документів, зняття відбитків пальців, фотографування)»,також перевірціпіддавалися ринки й будинки ромів.Важкою залишається ситуація в Криму, де найбільш гострою стоїть проблема міжнаціональнихвідносин. Безумовно, підґрунтя проблеми кримськотатарського народу лежитьв першу чергу в соціально-економічній, а не етнополітичній сфері. Ксенофобія по відношеннюдо татар, яка підігрівається політичним, інформаційним та економічним (в першучергу в питаннях земельної власності) протистоянням, проявляється у вигляді образ, актівhttp://khpg.org/index.php?id=1316280207http://khpg.org/index.php?id=1316280481http://www.unian.net/ukr/news/news-464413.html161
- Page 1 and 2:
ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРА
- Page 3 and 4:
ВІД УКЛАДАЧІВВІД У
- Page 5:
ГРОМАДСЬКА ОЦІНКА
- Page 9 and 10:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 11 and 12:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 13 and 14:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 15 and 16:
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СТ
- Page 17 and 18:
ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕСЛІД
- Page 19 and 20:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 21 and 22:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 23 and 24:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 25 and 26:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 27 and 28:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 29 and 30:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 31 and 32:
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРО
- Page 33:
ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮ
- Page 37 and 38:
I. ПРАВО НА ЖИТТЯ32 р
- Page 39 and 40:
I. ПРАВО НА ЖИТТЯКрі
- Page 41 and 42:
I. ПРАВО НА ЖИТТЯ— у
- Page 43 and 44:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 45 and 46:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 47 and 48:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 49 and 50:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 51 and 52:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 53 and 54:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 55 and 56:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 57 and 58:
II. ЗАХИСТ ВІД КАТУВ
- Page 59 and 60:
III. ПРАВО НА СВОБОДУ
- Page 61 and 62:
III. ПРАВО НА СВОБОДУ
- Page 63 and 64:
III. ПРАВО НА СВОБОДУ
- Page 65 and 66:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 67 and 68:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 69 and 70:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 71 and 72:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 73 and 74:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 75 and 76:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 77 and 78:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 79 and 80:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 81 and 82:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 83 and 84:
IV. ПРАВО НА СПРАВЕД
- Page 85 and 86:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 87 and 88:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 89 and 90:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 91 and 92:
V. ПРАВО НА СПРАВЕДЛ
- Page 93 and 94:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 95 and 96:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 97 and 98:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 99 and 100:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 101 and 102:
VI. ПРАВО НА ПРИВАТН
- Page 103 and 104:
VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 105 and 106:
VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 107 and 108:
VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 109 and 110: VII. СВОБОДА ДУМКИ, С
- Page 111 and 112: VIII. ПРАВО НА ДОСТУП
- Page 113 and 114: VIII. ПРАВО НА ДОСТУП
- Page 115 and 116: VIII. ПРАВО НА ДОСТУП
- Page 117 and 118: IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 119 and 120: IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 121 and 122: IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 123 and 124: IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 125 and 126: IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 127 and 128: IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 129 and 130: IX. СВОБОДА ВИРАЖЕНН
- Page 131 and 132: X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 133 and 134: X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 135 and 136: X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 137 and 138: X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 139 and 140: X. СВОБОДА МИРНИХ ЗІ
- Page 141 and 142: XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 143 and 144: XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 145 and 146: XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 147 and 148: XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 149 and 150: XI. СВОБОДА ОБ’ЄДНА
- Page 151 and 152: XII. СВОБОДА ПЕРЕСУВ
- Page 153 and 154: XII. СВОБОДА ПЕРЕСУВ
- Page 155 and 156: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 157 and 158: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 159: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 163 and 164: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 165 and 166: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 167 and 168: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 169 and 170: XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 171 and 172: XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 173 and 174: XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 175 and 176: XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 177 and 178: XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 179 and 180: XIV. ПРАВО НА УЧАСТЬ
- Page 181 and 182: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІ 1
- Page 183 and 184: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІж
- Page 185 and 186: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІб
- Page 187 and 188: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІ2.
- Page 189 and 190: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІр
- Page 191 and 192: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІП
- Page 193 and 194: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІп
- Page 195 and 196: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІІ
- Page 197 and 198: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІв
- Page 199 and 200: XV. ПРАВО ВЛАСНОСТІш
- Page 201 and 202: XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 203 and 204: XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 205 and 206: XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 207 and 208: XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 209 and 210: XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 211 and 212:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 213 and 214:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 215 and 216:
XVI. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНО
- Page 217 and 218:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮі
- Page 219 and 220:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮн
- Page 221 and 222:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮТ
- Page 223 and 224:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮ24
- Page 225 and 226:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮн
- Page 227 and 228:
XVII. ПРАВО НА ПРАЦЮм
- Page 229 and 230:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 231 and 232:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 233 and 234:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 235 and 236:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 237 and 238:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 239 and 240:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 241 and 242:
XVIII. ПРАВО НА ОХОРОН
- Page 243 and 244:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 245 and 246:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 247 and 248:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 249 and 250:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 251 and 252:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 253 and 254:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 255 and 256:
XIX. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВ
- Page 257 and 258:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 259 and 260:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 261 and 262:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 263 and 264:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 265 and 266:
XX. ПРАВА ЖІНОК: ЧИ П
- Page 267 and 268:
XXI. ПРАВА ДИТИНИ2. Мі
- Page 269 and 270:
XXI. ПРАВА ДИТИНИ3.3. З
- Page 271 and 272:
XXI. ПРАВА ДИТИНИкіл
- Page 273 and 274:
XXI. ПРАВА ДИТИНИохо
- Page 275 and 276:
XXI. ПРАВА ДИТИНИ8. Ра
- Page 277 and 278:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 279 and 280:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 281 and 282:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 283 and 284:
XXII. НАСИЛЬСТВО В СІ
- Page 285 and 286:
XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 287 and 288:
XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 289 and 290:
XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 291 and 292:
XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМ
- Page 293 and 294:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 295 and 296:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 297 and 298:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 299 and 300:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 301 and 302:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 303 and 304:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 305 and 306:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 307 and 308:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 309 and 310:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 311 and 312:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 313 and 314:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 315 and 316:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 317 and 318:
XXIV. ПРАВА ІММІГРАНТ
- Page 319 and 320:
XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 321 and 322:
XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 323 and 324:
XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 325 and 326:
XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 327 and 328:
XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 329 and 330:
XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 331 and 332:
XXV. ПРАВА ВІЙСЬКОВО
- Page 333 and 334:
XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВ2.
- Page 335 and 336:
XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВк
- Page 337 and 338:
XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВс
- Page 339 and 340:
XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВп
- Page 341 and 342:
XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВп
- Page 343 and 344:
XXVI. ПРАВА В’ЯЗНІВ8.
- Page 345 and 346:
2. ВИПАДКИ КАТУВАНЬ
- Page 347 and 348:
XIII. ЗАХИСТ ВІД ДИСК
- Page 349 and 350:
4. ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІ
- Page 351 and 352:
Наукове виданняПРА