Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

ГРОМАДСЬКА ОЦІНКА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ПРАВ ЛЮДИНИфесійною, аргументованою та деталізованою, але водночас це типова критика зв’язанихприсягою суддів. Тобто, на відміну від академічної спільноти, судді Конституційного Судув своїй професійній якості можуть сприймати чинну Конституцію України лише в позитивномуплані. Для них вона не просто літературний документ, а правовий ідеал, джерелосправедливості, втілення розуму й найкращих сподівань Українського народу.Так і має бути, бо якщо суддя не вірить в закон, на основі якого він ухвалює рішення,то чого варте його суддівське переконання? Для суспільного загалу слова суду — це словасамого закону, права… З іншого боку, ідеальних законів і конституцій не існує. Будь-якийзакон — це лише витвір людської уяви і думки, стислий виклад практичного досвіду, втіленнялюдських сподівань на майбутнє.Якщо подивитися саме з такої точки зору на Конституцію України, то важко не помітитиїї суперечливого характеру, що й проявилося в ділянці соціально-економічних прав. КонституціяУкраїни має типовий набір соціально-економічних («позитивних» — мовою науки)прав і свобод, реалізація яких розрахована не на вільний ринок, капіталізм і свободу, а на плановуекономіку, державну власність і розподільчу економічну систему. Сказати про це відвертоконституційні судді в силу свого посадового становища не можуть, а мирно жити з такимнабором патерналістських прав і свобод українському суспільству надалі не випадає.Йдеться про парадокс не правового, а вищого рівня. Соціалістичні суспільства готовіподілитися зі своїми громадянами всім, що вони мають, але за логікою власного економічногопобутування не можуть виробляти, бо не мають для цього адекватної мотивації,стимулювання. Навпаки, ринкові суспільства (США, Великобританія, Канада) виробляютьі заробляють багато, але мало що «дарують» своїм членам поза ринком. Найчастіше вонивзагалі не визнають і не передбачають соціально-економічних прав в якості подарунків держави.Що ж стосується України, то її конституційна система в ділянці економічних правє соціалістичною, в ділянці ринку — вульгарно-капіталістичною, в ділянці політики — лицемірно-демагогічною.Спробуй-но за таких обставин забезпечити соціальні виплати нарівні утопічних стандартів.Відтак, виникає системне протиріччя. Конституція гарантує нереальні блага, а економічнасистема ці блага нездатна виробляти і розподіляти. На папері Українська держава малюєшоколадні торти, а в коморі має лише сухарі в дірявому мішку. Очевидно, що платитилюдям більше грошей, ніж їх надходить до Державного бюджету, можна лише за рахунокзапозичень або емісії. Емісія веде прямою дорогою до інфляції, інфляція — до соціальноїнестабільності й революції, революція — до диктатури, якої ніхто не хоче.Журналісти і юристи молодшої генерації це розуміють, але продовжують ганити КонституційнийСуд за те, що він відібрав у народу належне йому за законом… Трагікомічнаситуація — якась турецька чи латиноамериканська… Втім, якщо українське життя не зазнаєближчим часом реформування, Конституційний Суд й надалі вироблятиме юридичні паліативи.Це класична закономірність: негаразди Основного Закону має виправляти Суд. Судбуде ухвалювати алогічні рішення, які дозволятимуть «соціалістичним» правам виживатив умовах хаосу капіталістичних пріоритетів...Той факт, що Україна мусить змінитися, доводить сама повсякденність. Не випадковов Україні йдеться про Конституційну Асамблею та оновлення Основного Закону. Отже,наостанок маємо питання майже філософського рівня. Йдеться про готовність України довибору оновлених конституційних засад.28V. УзагальненняПрогрес України за два десятиріччя її незалежного розвитку виявився несподіваноскромним. Якщо керуватися стандартами ООН, то 78% населення України й далі живе замежею бідності. За рівнем запобігання корупції Україна посідає 134 місце зі 180, за простотоюсплати податків — 181 із 183, за зручністю оформлення дозвільної документації набудівництво — 179 із 183 наявних рейтингових позицій у світі. Крім того, 2010 року Українапосіла передостаннє місце в Європі за рівнем добробуту своїх громадян. Річний прибуток